17:07
Громадські організації Запорізької області звернулися до Міністра і начальника державного управління ОНПС

Міністру охорони навколишнього природного середовища

Бойко  В.О.

Начальнику державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області

Майкову В.В.

 

 

Відкрите звернення громадських організацій

Запорізької області

 

Звертаємось з приводу того, що в запорізьких ЗМІ 10.06.2010 р. були оголошені плани Запорізької обласної державної адміністрації щодо сприяння створенню гірничо-збагачувальних комбінатів на території Запорізькій області, що є однією із найбільш техногенно-навантажених та екологічно забруднених в Україні. І все це – незважаючи на неодноразові звернення та протестні акції екологічної громадськості та місцевого населення.

Плани розпочати розробку Васинівського (Оріхівський та Новомиколаївський райони), Корсакського (Приморський район), Куксунгурського (Приазовський район) родовищ залізистих кварцитів та будівництво двох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) загрожують завдати невиправного удару по землям сільськогосподарського та рекреаційного призначення, водозабезпеченню, здоров’ю населення та по останнім на території Європи залишкам реліктових ковилових степів.

Особливо активно лобіюється створення Васинівського ГЗК. Тому біля Оріхівської райдержадміністрації відбувся мітинг протесту місцевого населення щодо недопущення його будівництва. У двох (Кіровська та Преображенська) із трьох сільських рад,  на території яких планується розміщення Васинівського ГЗК, вже відбулися громадські слухання, на яких населення чітко висловило свою позицію: люди проти, щоб на їх землях розміщувалися шахти та розпочиналось будівництво ГЗК.

Такої ж думки дотримуються і місцеві фермери, чия сільськогосподарська продукція у сусідстві із ГЗК не буде вважатись екологічно чистою.

Більш детальне обґрунтування нашої позиції:

На території області вже існують родовища залізних руд, що розробляються (Білозерське). Окрім цього, на території інших областей України (наприклад, Донецької, Дніпропетровської) знаходиться багато покинутих родовищ залізної руди, на території хвостоховищ знаходяться відходи, які можна повторно використовувати шляхом їх збагачення для отримання залізорудної сировини.

В ході формування розвиненого гірничодобувного комплексу Запорізької області із значними обсягами вилучення корисних копалин та гірничих порід набули масштабного характеру техногенно-екологічні проблеми, серед яких виділяються:

1) порушення гідрологічних умов, що призводить до погіршення водопостачання підземними водами. Зменшення підземних запасів питної води та забруднення підземних водних горизонтів, оскільки експлуатація родовищ сприяє зміні рівня Бучацького водоносного горизонту, який є основним джерелом питної води у Михайлівському, Токмацькому, Василівському, південній частині Оріхівського, частині Веселівського і Мелітопольского районів. Вода тут відповідає вимогам ДСТУ 2874-73 „Вода питна”. У м. Оріхові він знаходиться на глибині 30 м, у м. Мелітополь – 280 м. Для прикладу, при розробці Білозірського родовища було відкачано з Бучацького горизонту близько 400 млн. м3 прісної підземної води, більшість з якої (339 млн. м. куб.) було скинуто у Дніпро і лише 61 млн. м3 використано на технологічні цілі та на потреби м. Дніпрорудне. У результаті цього рівень вод у Бучацькому горизонті знизився на 165 м у центрі родовища, та на відстані в 5 км – на 70 - 80 м; 10 км60 м;

2) забруднення підземних водних горизонтів та річок  шахтними водами, що зазвичай відрізняються значним рівнем шкідливих домішок, із хвостосховищ;

3) формування великих обсягів промислових відходів (згідно з заявою про наміри ТОВ «Індустріальна група – Магнетит» – 8,235 млн. тон на рік);

4) порушення земель, рекультивація яких не виконується (наприклад, в Запорізькій області рекультивовано до 4 % порушених земель);

5) спотворення природного ландшафту в процесі розробки родовищ шахтним способом неминуче призводить до осідання поверхні землі з утворенням воронок, западин, а також буде сприяти зсувам ґрунту;

6) забруднення атмосфери нехарактерними домішками, які у всіх місцях видобутку корисних копалин сприяють зростанню хронічних захворювань людей;

Окрім цього, виникає загроза існуванню реліктового ковилового степу – осередку та еталону натуральних степових ландшафтів та біоценозів.

Тому, розробка вищевказаних родовищ залізистих кварцитів не відповідає вимогам Природоохоронної доктрини Запорізької області, а саме, «Природа й економічний ріст регіону, а також природа та поліпшення рівня життя жителів області, не повинні бути взаємовиключними альтернативами. Необхідно сполучити економічний ріст і добробут із дбайливим відношенням до природи, використанням її ресурсів».

Звертаємось до державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорозькій області та Міністерства охорони навколишнього природного середовища з вимогою недопущення розміщення на території Запорізької області гірничодобувних об’єктів, які відносяться до об’єктів підвищенної екологічної небезпеки.

Не викликає сумніву необхідність збереження залишків природного степу, в тому числі й у місцях близького залягання кристалічних порід Українського кристалічного щита. Ці території повинні бути включені до регіональної екомережі Запорізької області, яка зараз розробляється.

Наші вимоги відповідають призначенню і функціям цих територій й пріоритетам стратегічного розвитку Запорізької області до 2015 року, а саме, «Запорізький край – екологічно безпечний для проживання регіон», «Запорізький край – історико-культурний та курортно-туристичний центр національного та міжнародного значення».

Аналогічні звернення направляємо до Запорізької обласної державної адміністрації та Запорізької обласної ради.

15 червня 2010 р.

Адреса для кореспонденції:

69006, м. Запоріжжя,

площа Леніна, 1,

Корзун С.А.

Категорія: Новини Запоріжжя | Переглядів: 1348 | Додав: NPO | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 3
avatar
1
а Корзун С.А. - это часом не Светлана Анатолиевна?
avatar
2
да
avatar
3
На сайте Всеукраинской экологической общественной организации "МАМА - 86", как правило, помещаются материалы только самой высокой пробы. Вот и теперь моё внимание привлекла статья молодой журналистки Дарины Голадченко "Прошлое или будущее?". Здесь предпринята удачная попытка обнажить суть сегодняшних проблем, как бы препарировать глубинные истоки того положения вещей, которое сегодня беспокоит или даже возмущает подавляющую часть населения нашей страны.

Цитата:
Одним з перших записів, який потрапив мені на очі після приїзду з Харкова, була рецензія на фільм «Аватар» артової російської співачки Ольги Арєфьєвої. Ця рецензія потрапила в «яблучко». «Это фильм не про синехвостых кошек. Это фильм с вопросом о том, что делает бульдозер под ВАШИМ окном. Чья планета? Наша? Или негодяев, все мерящих доходами акционеров своих паршивых корпораций? Тех, кто почему-то считают, что имеют право на то вокруг, что не они создали, не они вырастили. Дереву тысяча лет, оно росло многократно дольше, чем жизнь конкретного паршивца, пришедшего его спилить за серебряник по заказу более крупного негодяя, чья жизнишка тоже - несчастные 40 лет.
Чьи леса вокруг? Чья нефть в скважинах? Чьи животные в лесу? Чья вода в водоемах? Чей воздух? Чьи деревья? Глупые вопросы? Но они становятся актуальнее. Потому что более жадный, жестокий, хитрый и циничный имеет преимущество перед гуманным и разумным. Как и танки против тюльпанов.
Что вы будете делать, если вам скажут, что под вашим лично домом находится нечто нужное какому-то вояке или бизнесмену - а поэтому вы должны немедленно убираться куда глаза глядят, тут сейчас все взорвут. Эта история не про синехвостых людей-кошек. Она резонирует с тысячей других историй, близких и не таких уж далеких, которые происходили и происходят на нашей родимой земельке, и которые сформировали действующую цивилизацию такой как она есть - радуйтесь, кушайте результат. Разве вы не узнаете почерк? Война в Ираке? Вырубка лесов Амазонки? Попытки вырубки реликтового леса с тысячелетними можжевельниками под президентскую дачу на Утрише ? Прямо сейчас цветущие полным ядовитым цветом планы уничтожения Химкинского леса?».

Полностью статью можно прочитать по ссылке:
Минуле чи майбутнє? Дарина Галатченко

avatar