[ Оновлені теми · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Каховському водосховищу - єдиного господаря
sandulДата: Субота, 30.08.2008, 11:06 | Повідомлення # 1
Участник проекта
Група: Пользователи
Повідомлень: 4
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Offline
Резолюція
Науково-практичної конференції «Каховське водосховище +50: передісторія регіону, задум та створення, сьогодення, проблеми, перспективи»
( до 50-ти річчя створення та 50-ти річчя смерті Довженко О.П.)

14-16 грудня 2006 року м. Нікополь

Конференція проведена згідно плану роботи УЕА «Зелений світ» та резолюції установчого з’їзду ВЕР «Хортицький Форум», що відбувся 5 червня 2005 року в м. Запоріжжі (секція «Проблеми Нижнього Дніпра та Каховського водосховища»).
8-9 червня 2006 року в м. Нікополі відбулась семінар-нарада представників Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей, де розглянуто та схвалено проект «Каховське водосховище+50: передісторія регіону, задум та створення, сьогодення, проблеми, перспективи», який підготовлено Міжнародним фондом Дніпра, Нікопольським відділенням Міжнародного фонду Дніпра та Нікопольською організацією Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Проект та перший етап його реалізації – проведення Конференції - підтримані проектом Відновлення екосистеми Чорного моря (BSERP – Black Sea Ecosystems Recovery Project), Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, Українським товариством охорони природи, Міжнародним фондом Дніпра. Фахівці обласних управлінь Мінприроди взяли участь в її підготовці та проведені.
Після заслуховування доповідей та їх обговорення Конференція відзначила.
50 років назад в 1955- 1956 роках з введенням в дію Каховської ГЕС затоплено Великий Луг. Внаслідок цього рукотворне море знищило унікальну неповторну природно-ландшафтну систему, культурно-історичну спадщину, віковий життєво-господарський уклад місцевого населення. Великий Луг (плавні) були одним з ландшафтів, що уособлювали для українців рідну землю. Втрата природного та історико-культурного ландшафту стала суттєвою складовою руйнування національної ідентичності, та завдала непоправної шкоди цілісності еколого-етнічного середовища в пониззі Дніпра.
Обсяги води штучного моря дозволили різко наростити промислові потужності без належного проектного та прогнозного обґрунтування. Не вивчено наслідки випаровування та викидів в атмосферу в результаті діяльності розташованого поряд з Нікополем Запорізького енергокомплексу ДРЕС-АЕС, продовжується скид неочищених стоків Запоріжжя та населених пунктів області. Негативні явища пов’язані зі зменшенням проточності, води, переробки берегів, надходження забруднень ззовні та зсередини за рахунок внутрішніх процесів, суттєво погіршили санітарно-екологічний стан водосховища, прилеглої території та якість поверхневих вод.
Відсутність необхідного фінансування для підтримання гідротехнічних споруд водосховища, дослідження його стану, захисту та укріплення берегів стало однією з причин підтоплення територій населених пунктів, подальшого руйнування незахищених берегів.
Процес перерозподілу власності, що продовжується в сучасних умовах з грубим порушенням законодавства, порушення містобудівного та водного законодавства, загострюють існуючі та породжують нові соціальні проблеми в суспільстві. В цих умовах ігноруються право місцевих жителів на чисту воду суттєво, обмежується користування культурними та рекреаційними ресурсами Дніпра.
Відповідність питної води затвердженим показникам, практика їх дотримання, наявність технічних можливостей для їх очистки поверхневих вод є показником не лише технічних можливостей для їх очистки, а свідчить про державні пріоритети, про рівень відповідальності держави перед суспільством. Проблема екологічно безпечного питного водопостачання, при застарілих показниках стандарту на питну воду стала одним з чинників національної безпеки України.
Світовий досвід показав, що екологічне оздоровлення великої річки чи водосховища, басейн яких освоєний господарською діяльністю з галузевим управлінням та територіально–адміністративним поділом є надзвичайно складною екологічною, політичною та соціально – економічною проблемою. З врахуванням світового досвіду в Україні створена законодавча база, ратифіковано ряд міжнародних конвенцій. Але існуюча система та практика управління водогосподарською діяльністю, контролю за станом поверхневих вод Каховського водосховища та руслової частини Дніпра – джерела питного водопостачання півдня України - не спроможна вирішити проблеми. Контроль якості поверхневих вод, управління водогосподарською діяльністю здійснюється без необхідної координації та узгодження між структурами різного рівня державного управління та органів місцевого самоврядування.
Приймаючи до уваги, що Каховське водосховище та руслова частина Дніпра з високим рівнем техногенного та антропогенного забруднення є і залишиться джерелом питного водопостачання місцевого населення, виникла потреба та необхідність запровадити та постійно здійснювати дієвий громадський контроль водогосподарської діяльності, стану поверхневих вод та якості питної води. З врахуванням положень Водної директиви ЄС, закордонного досвіду діяльності басейнових представницьких та виконавчих структур, Конференцією прийняті рішення, рекомендації та звернення.
1. Створити Нижньодніпровську громадську басейнову раду УЕР Хортицький Форум - представницький орган системи басейнового управління.
2. Підтримати звернення до органів місцевого самоврядування, обласних рад, обласних та районних держадміністрацій, територія яких входить до водозбірного басейну Каховського водосховища та руслової частини Дніпра.
3. Приймаючи до уваги, що природний та історико-культурний ландшафт є основою національної ідентичності, який свого часу створив умови для формування української нації на своїй території, об’єднання спільною історією, культурою, вкрай необхідно відновити та зберегти незруйновані пам’ятки ландшафтної, степової та плавневої культури. Існуючі до 1953 року Дніпровські плавні Великого Лугу - унікальне природно-ландшафтне явище - були одним із центрів етногенезу українського народу з стародавніх часів, були місцем появи і розвитку запорозького козацтва та закладення основ української державності у формі Запорозьких Січей у XVI- XVIII ст. Конференція підтримує:
- розвиток Національного заповідника Хортиця,
- створення археологічного музею Нижньої Наддніпрянщини у Нікопольському державному краєзнавчому музеї,
- необхідність підготовки та випуску наукових видань з історії Дніпровських плавень, будівництва Каховської ГЕС та створення Каховського водосховища, дослідження наукової та творчої спадщини .
4.Рекомендувати органам місцевого самоврядування Нікополя, Марганцю, Орджонікідзе інших населених пунктів водозбірного басейну передбачити в скорегованих скоординованих планах місцевих дій проведення екологічного аудиту. Для використання результатів одержаних в ході реалізації Українсько-Канадської програми «Управління навколишнім середовищем в басейні р. Дніпро», використання досвіду та методології екологічного аудиту, екологічної експертизи, аналізу виконання місцевих та державних програм, залучити Міжрегіональний Центр Екологічного аудиту (м. Київ). Запропонувати ліцензованим екологічним аудиторам Дніпропетровська прийняти участь в цій роботі. При виконанні аудиту провести аналіз виконаної в 1990 році науково-дослідної роботи та міської довгострокової по охороні навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів на період до 2005 року.
5.Нікопольській міській раді в своїй роботі одним з пріоритетів визначити постійний контроль стану поверхневих вод Каховського водосховища, відреагувати на ситуацію, що склалась зі скидом неочищених вод промисловими підприємствами та комунальним господарством Запоріжжя та області.
6. Враховуючи, що остання ґрунтовна наукова робота «Схема улучшения технического состояния и благоустройства Каховського водохранилища и его прибрежной зоны» виконана в 1986 році, запропонувати обласним радам та державним адміністраціям Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей ініціювати підготовку міжобласної басейнової угоди.
7.Запропонувати Міністерству охорони навколишнього природного середовища призначити фахівця - координатора для співпраці з Нижньодніпровською басейновою громадською радою та в першому кварталі 2007 року провести спільну з структурами Мінводгоспу, Мінздорову та всіх причетних державних органів спільну міжобласну нараду для узгодження планів дій та підготовки положень міжобласної басейнової угоди .
8.Запропонувати Нікопольській міській раді до 50 - річчя створення Нікопольського регіонального управління водних ресурсів провести в червні –липні 2007 року в Нікополі другий етап Науково – практичної конференції «Каховське водосховище +50: передісторія регіону, задум та створення, сьогодення, проблеми , перспективи».
9. Нижньодніпровська громадська басейнова рада Українського екологічного руху «Хортицький форум» виступає ініціатором та настійно пропонує розпочати підготовку міжобласної басейнової угоди. До її прийняття ввести практику узгодження планів і проектів, що здійснюються в областях за рахунок всіх видів фінансування включно з проектами, що фінансуються міжнародними донорами.

Оргкомітетет Конференції
Український екологічний рух «Хортиць кий Форум»
Українська екологічна асоціація «Зелений Світ»


Гілея-Борисфен-Дніпро-водосховища. Що завтра?
 
LesyaДата: Вівторок, 02.09.2008, 10:54 | Повідомлення # 2
Участник проекта
Група: громрада
Повідомлень: 47
Нагороди: 0
Репутація: 2
Статус: Offline
Ця резолюція вже направлена до органів, перерахованих у ній? Чи напралена сама резолюція чи окремі листи відповідно до компетенції органів влади (що набагато ефективніше)? Чи отримані якісь відповіді? якщо так, прошу їх розмістити.

Lesya
 
sandulДата: Вівторок, 02.09.2008, 23:34 | Повідомлення # 3
Участник проекта
Група: Пользователи
Повідомлень: 4
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Offline
На запит підписаний Lesya.
До підготовки та проведення науково-практичної конференції в Нікополі були залучені Міністерство охорони навколишнього природного середовища, його обласні управління, представники яких прийняли участь. матеріали та пропозиції надіслані місцевим структурам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, громадським радам Держуправлінь та іншим причетним структурам.
Для більш глибокої відповіді, надсилання та розміщення відповідей прошу автора розкрити себе, причетність та пропозиції до вирішення проблеми. З повагою В.Сандул


Гілея-Борисфен-Дніпро-водосховища. Що завтра?
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: