Щодо законодавства України про природно-заповідний фонд
Перш за все хотілося б звернути увагу на сам об'єкт природно-заповідного фонду (ПЗФ) та наявність його меж в натурі, оскільки це необхідно для правового забезпечення реалізації функцій природно-заповідних територій в Україні. Проаналізувавши декілька актів законодавства (Постанова Ради Міністрів Української РСР № 500 від 28.10.1974, Указ Президента України №750/94 від 10.12.1994 тощо) можна побачити, що при створенні об'єкта ПЗФ не ставиться питання про одночасне винесення його меж в натуру. В решті-решт, питання уточнення та встановлення меж в натурі об'єктів ПЗФ в подальшому виникало (наприклад в указі Президента України №838/2005 від 23.08.2005р). Тож відкритим залишається питання чому при створенні об'єкта ПЗФ не включається пункт і про встановлення його меж в натурі, особливо для неюридичних осіб? Питання друге стосується функціонування ПЗФ, які не є юридичними особами (заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, хоча останні відповідно до законодавства України можуть бути визнані юридичними особами); вони можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (комуналь-на, приватна). Оголошення таких об'єктів провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. А тому, Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказниками, пам'ятками природи, заповідними урочищами, парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження. Такими Власниками земельних ділянок є саме ради (міські, обласні, селищні тощо), а тому саме вони повинні забезпечувати відповідний режим охорони та збереження зазначених об'єктів. У разі зміни форми власності на землю, на якій знаходяться зазначені об'єкти ПЗФ, землевласники зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язання. Отже, в будь-якому разі, якщо землекористувачем об'єкта ПЗФ є державна установа, форма власності при цьому не змінюється і залишається державною, і відповідальні за такий об'єкт ПЗФ, який є державною власністю залишаються ради (обласні, селищні тощо). При цьому перереєстрація охоронного зобов'язання на державну установу суперечить ст.4 ЗУ "Про природно-заповідний фонд". Василенко С. В. Громадська молодіжна організація “Запорізьке міське молодіжне товариство вивчення і охорони птахів” | |
|
| |
| Переглядів: 2003 | |
| Всього коментарів: 0 | |