Страницу иллюстрирует фотовыставка редактора раздела "Зелёный туризм" Любовь Орловой

 

Зачем же нам куда спешить?
Вокруг нас столько объеденья!
Мы у жуков учились жить,
на трон воздвигнув потребленье.

 

Вот белка мечется в сосне,
Таскает шишки ребятишкам.
Зачем все усложнять вообще:
нет ребятишек - меньше шишек.

 

А хвост у белки просто во!
Придется в качестве подарка,
сойдет за шапку ли манто
на шейке тещи олигарха.

 

Вот норку вырыли под елкой:
и к черту елку, к черту норку,
Зачем же пропадать товару?
И толку ей торчать тут даром.

 

Пусть счастье льется через край:
Построим мы жучиный рай,
и елка пахнущим букетом,
сойдет нам в качестве паркета.

 

А после пира под завес
мы погрызем дубовый лес.
И знает точно наша сила:
Природа нам его растила!

 

Трава растет для сенокоса,
мы верим в это, кровь из носа;
для рыбных блюд течет река,
для самолетов-облака.

 

Чтоб нам светить поднялось солнце,
наш личный дождь стучит в оконце,
и чтоб нам завтра было вкусно,
нам вырастит земля капусту.

 

Пусть мир сегодня подождет-
орда жуков его растет!
И гимн звучит открытым ртам:
хрум-хрум, хрум-хрум, ням-ням, ням-ням.

 

А у жуков как по природе
жучиное растет отродье.
И для жуков важней всего,
жучью привить свое жратье.

 

А. Важненко

фото -

Роздуми природолюба


Мені аж моторошно як згадаю
Лопату, сапу і граблі,
Які грунти перевертають
І на руках формують мозолі

Хоча діляночка садова і маленька,
Декілька соточок землі,
Та сила треба чималенько,
А де ж узяти їх мені.

Літа з здоров'ям вже минули,
І невідомо, що ж робити тепер мені,
Можливості копати грядки і полоти
Заборонили лікарі.

А що ж для садовода і городника
Відсторонитись від землі?
Це для активного природника
Велика неприємність у житті.

Молився Богу я щоденно
Просив поради, як тут бути
Чи вихід є хоча б маленький
Щоб ту активність відновити.

І Бог послав мені поради,
Відношення змінити до землі
І не лопатою копати гряди
А плоско різи тут потрібні.

Адже міняється система землеробства,
Що змінювала якості землі,
Які постійно відновля природа,
А людство нівечить її.

Нову систему землеробства
Природною чи органічною зовуть
Вона не терпить неподобства
На її зміни хоч чуть, чуть.

Коли руйнується грунтів структура,
Що створена природою в віках.
І хімія скрізь діє у натурі
Й природа через неї вся в сльозах.

О люди, люди, схаменіться
З природою потрібно всім дружить,
Суспільству також слід уже зміниться
Тоді нащадкам краще буде жить.

Віктор Москаленко, почесний землевпорядник України,
Член Всеукраїнської ради УКРТОП

фото - 2

Мій Край

Ось берег річки. Он верба
Крадеться в душу тут журба
Цеж ж мій край! Моя земля!
Якщо знехтуємо тобою
Покриєм втрати ці собою
То ж бережімо рідний край
І буде він у нас, як рай.
Квітуче поле, зелен гай-
Це ж Батьківщина, пам’тай
Про це ти все життя-
Не буде в долі каяття
Допоможи хутчіш струмку,
Розчисти річку ти стрімку.
І скаже “дякую” тобі
Будь-хто, відчуй скоріш в собі
Відповідальність за природу,
Її красу, навіть погоду.
Подякує тобі і край
І річка і квітучий мак
За справи добрі всі твої
За їх рятунок на землі
Люби планету, місяць, сонце
Що гляне в ранці у віконце
Поглянь навколо озирнись-
І Батьківщині усміхнись.

фото - 3

Батьківщина

Моя люба Україно,
Волошкова Батьківщина,
Як же довго здобувала
Незалежність, визволяла
Свої землі від панів,
Ляхів і багатіїв.
Батьківщиною назву
Я і річеньку стрімку
Й поле і гайок зелений
Теплий вітерець приємний
Й сонце росами умите
Городиння теж полите
Все це є мій рідний край
Україно, процвітай!
Батьківщино, рідна мати
Ось і стежечка до хати
В небі пташки спів лунає
Він нікого не минає
Будь-кого розвеселяє
Не забуду я ніколи
Стежку, річку, гай і поле
Рідний край і твій і мій
Завжди в пам’ті моїй.

Насоненко Олеся, ЗОШ №5 м. Токмак

фото - 4