Національний екологічний центр України (НЕЦУ) оголосив 18 травня Днем екотрауру в Україні. Вперше в історії України настав день, коли в жодній з областей немає природоохоронних органів: саме 18 травня вступає в силу постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/159-2013-%D0%BF). Ліквідація органів Мінприроди України здійснена в ході адміністративної реформи і стала апофеозом «покращення» в довкільній сфері.

«Це дуже небезпечне рішення, яке загрожує національній безпеці України – вважає Ярослав Мовчан, голова НЕЦУ, - річ в тім, що тисячоліттями була випрацювана практика управління природними ресурсами на національному рівні – рослинним і тваринним світом, повітряним басейном, землями, водами. Для управління потрібна інформація про стан ресурсу в усій державі, потрібно брати до уваги багаторічну динаміку певного ресурсу, мати невиснажні чи раціональні правила його використання, вести облік і моніторинг в екосистемних шкалах часу. Як це здійснюватимуть облдержадміністрації? Чому Швеція застосовує принцип екологічних циклів, суть якого полягає в тому, що всі природні ресурси необхідно використовувати і переробляти з найменшою шкодою для природи (і з 1993 р. працює «Біль про екоцикли»), з врахуванням функціонування екосистем, закладаючи це у вартість товарів та продуктів споживання, а ми повертаємося до феодалізму в природокористуванні, з «професійної» руки реформаторів з АПУ та місцевого довкільного «герострата» п. Мірошниченка? Чому Німеччина і Франція дозволяють собі утримувати потужні міністерства довкілля з розвиненими територіальними органами і мільярдним фінансуванням, а Україна порушує засади своєї ж Конституції, досягнень у формуванні системи екобезпеки та принципів цивілізованого управління?»

Реформа державного управління в Україні почалася з розроблення та прийняття Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Цей Указ був розроблений і прийнятий, начебто, «з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату і витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління». Основна частина нових положень про діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері довкілля була прийнята в квітні 2011 р. відповідними указами Президента України. При цьому, деякі урядові органи були виведені зі сфери впливу Мінприроди України, наприклад, Державне агентство лісових ресурсів України (раніше – Держкомлісгосп), Державна гідрометеорологічна служба України (раніше – Держкомгідромет), Державне агентство земельних ресурсів України (раніше – Держкомзем) та ін. Деякі органи взагалі були ліквідовані, наприклад Державна служба заповідної справи України (http://necu.org.ua/lodovikovij-period-na-zapovidnix-teritoriyax-ukra%D1%97ni/).

Скасування територіальних органів Мінприроди відбулось на виконання так званого  «Закону Мірошниченка» (http://www.pravda.com.ua/news/2012/12/30/6980759/), який передбачає вилучення з усіх законів згадок про функції (переважно регуляторні) територіальних органів Мінприроди та передачу повноважень скасованих органів Мінприроди підрозділам обласних державних адміністрацій, які мають бути створені для цього.

-                Сьогодні наступив день, коли більше не стало територіальних органів Мінприроди. І ми бачимо, що до цього дня не з’явилось жодного документу, який би доручав створити ці таємничі підрозділи обладміністрацій. – додає Олексій Василюк, заступник голови НЕЦУ. – Чи будуть створені ці підрозділи  в майбутньому і куди до їх створення передані всі архіви міністерських управлінь – залишається таємницею. Щоб уявити масштаби небезпеки, достатньо сказати, що лише в скасованих міністерських управліннях зберігалась вся інформація про більш ніж 7000 заповідних територій, наявних в Україні.