10:28
Тиша та час працюють проти нас

(«Проспект Трубників»   7 серпня 2008 року. м. Нікополь) 

Стало традицією в День води, який відзначається щороку березні місяці, розглядати та обговорювати цю важливу для людства проблему. Минулого року представники нікопольської громадськості були запрошені та приймали участь в обговоренні проблеми в  Марганці. Якраз в  цей час наші сусіди  одержували питну воду, чимось схожу на новорічну нікопольську.

Цього року 20 березня в Києві Державним комітетом по водному господарству проведена науково-практична конференція  присвячена Всесвітньому Дню води «Вода для життя. Санітарія і демографія».

Хотілось звернути увагу на доповідь на київській конференції зроблену представником  Інституту  колоїдної хімії та хімії води НАН України -    «Нові підходи до оцінки якості джерел питного водопостачання».  З метою реалізації норм Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»  та діючої відповідної загальнодержавної програми розроблено Стандарт України «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання», який  вводиться з 1 січня 2009 року.  

Серед інших заторкнуті  важливі проблеми   управління річковими басейнами, використання земель водного фонду, забезпечення населення якісною питною водою, формування хімічного складу вод Дніпра, енергетична стратегія України до 2030 року та водні ресурси, екологічні проблеми Канівського та Київського водосховищ.  Тому необхідно звернути увагу на  причетних до розробки місцевих планів «водних стратегів»,  та нагадати  що будь які місцеві плани мають базуватись на діючій національній державній нормативно-правовій базі.  

Безпосередньо в самий  День води – 22 березня – Запорізька обласна Асоціація громадських організацій «Інститут екології і краєзнавства «Запорізький край»  організувала і провела круглий стіл  «Каховське водосховище – актуальні питання подальшого існування». Зазначу, що в  назві  варто було вказати про чиє існування йде мова. Одержавши запрошення на обидва заходи, я скористався розбіжкою в часі, яка дозволила прийняти участь та виступити на них, почути та побачити нові аспекти та проблеми Каховського водосховища і водопостачання нашого міста.   Організатори запорізької конференції для обговорення запропонованої теми запросили провідних вчених та представників державних виконавчих органів, громадські організації.  На превеликий жаль з усього комплексу  питань, що обговорювались, висмикнуто і одержало широкий розголос  та    з якимось надривом обговорюється лише один аспект. Учасникам конференції приписується вимога негайної ліквідації Каховського водосховища  для звільнення та роздачі затоплених земель. Одна з газет Нікополя   цей матеріал дала під провокаційним заголовком «Даст ли Ющенко добро на катастрофу?». Як учасник круглого столу стверджую про відсутність  підсумкового документу з вимогами   негайного повернення земель з під води . 

В грудні 2006 року в Нікополі пройшла науково – практична конференція. 50 років назад вода затопила Кінські та Базавлуцькі плавні, а в листопаді 1956 року пішов з життя О.П. Довженко ( «Поема про море» за його кіносценарієм знімалась вже після його смерті). Ця конференція стала першим етапом реалізації проекту «Каховське водосховище +50.Передісторія регіону, задум і створення, сьогодення, проблеми перспективи». Еколого-геологічні проблеми Каховського водосховища за результатами конференції висвітлені у брошурі ,видання якої рекомендовано вченою радою Відділення морської геології НАН України    

Мало кому відомо, що згідно   проекту  «Большой Днепр» після  побудови Дніпрогесу нижче передбачалось спорудити ще дві греблі, які підняли б рівень  води Дніпра  на 5 метрів кожна. Великою проблемою для водного транспорту на той час були мілководдя особливо в районі Нікополя. Проект передбачав  відгородження та збереження для сільського господарства близько 100000 га Кінських та Базавлуцьких плавень.  Одну з гребель та ГЕС передбачалось розмістити  вище  Марганцю.  Був варіант побудови однієї 10 метрової греблі близько самого гирла Дніпра. В цьому разі ми одержали б те, що маємо зараз – позначку дзеркала води 15-16 метрів над рівнем моря. Ця перспектива згадується в затвердженому генеральному плані розвитку міста Нікополя у 1940 році.

Можна згадати, що на місці існуючої дотепер нафтобази і далі передбачалось розмістити парк, який захопив би і лівий берег, а водозабір питної води намічалось розмістити в головному руслі Дніпра біля Лисої гори, до змішування його вод з Річищем та іншими ріками, що текли через населені пункти де добувається та збагачувалась марганцева руда. Це десь на два кілометра вище за течією від теперішнього місця розташування водозабору.

Відповідь на питання – чи відноситься місце водозабору питної води нашого міста у водосховищі до його території, чи це територія Запорізької чи Дніпропетровської областей – дала б можливість знайти шлях до вирішення проблеми.  

З різних причин наше місто    розташоване    лише на правому березі Дніпра. Такі міста  як  Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя розміщені на обох берегах.  В них для визначення стану довкілля враховуються діяльність всіх підприємств розміщених на обох  берегах. В природоохоронних планах та програмах  Нікополя розглядаються лише підприємства, що знаходяться в його адміністративних кордонах.

В Дніпропетровську  цілком слушно розглядається вплив  діяльності  Придніпровської ДРЕС на місто. А ось більшу станцію, що розташована поруч з Нікополем в сусідній області навіть не знайдемо в обласному переліку підприємств, що негативно впливає на діяльність одного з міст області.

Проведення «круглого столу » в Запоріжжі та вибрана для обговорення тема свідчать про глибоку стурбованість громадськості станом Каховського водосховища, яке є джерелом питного водопостачання всього півдня України. Залишається лише пожалкувати, прийняти до уваги та відповідно діяти , щоб це питання піднялось на рівень держави, щоб виклик часу одержав відповідну реакцію для вирішення та забезпечення майбутнього.

Останнє дослідження стану водосховища та рекомендації зроблено ще в 1986 році. В 1992 році «Укргіпроводгоспом» намічалось закінчити розробку «Техніко-економічного обґрунтування збільшення корисної віддачі Кременчуцького та Каховського водосховищ»

Не викликає сумніву, що спуск Каховського водосховища сьогодні лише погіршить якість води та залишить без неї підприємства, водопостачання яких прив’язане до максимальної позначки – 16 метрів. 18 кубічних кілометрів води водосховища в першу чергу  виявились необхідні   для розбавлення скидів та забезпечення водою підприємств.

Необхідно згадати, що Національною Програмою оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води передбачено до 2010 року припинити скиди  неочищених вод. Однак на  сьогодні спостерігаємо зворотне явище -  діюча нормативна база дає можливість водокористувачам одержувати  нові дозволи  на забір води та скиди, тому їх обсяг зростає.  З 2005 року на прямотокове водокористування перейшла Запорізька атомна станція.

Одним з важливих чинників, який негативно впливає на якість  поверхневих вод Каховського водосховища є утримання  гранично допустимої  позначки (16 метрів)  з невеликими коливаннями.  Необхідно зазначити що проектом передбачались  озерно – протічна система з коливаннями рівня води до 3,3 метрів. Сьогодні зниження до позначки навіть 1,5 метрів недопустимо по умовам самотічного надходження  води в Північно - Кримський канал (є дані, що проектом передбачалась насосна станція). Водокористування Запорізького  енергокомплексу  здійснюється і запроектовано виходячи з максимально високого рівня води. Можна привести ще ряд прикладів дій, наслідки яких і створили сьогоднішній «водний гордіїв вузол». 

Багато чинників впливають на якість води. Це стан всього водозбірного басейну, техногенна та антропогенна діяльність, контроль та управління, діюча нормативно- правова база, її застосування  та відповідальність всієї державної системи управління. Виходячи з цього, резолюцією нікопольської  науково-практичної конференції створено Нижньодніпровську громадську басейнову раду, та  запропоновано  укласти міжобласну басейнову угоду для спільного управління станом поверхневих вод Каховського водосховища.

Ми сподіваємось на відповідне реагування та підтримку нашої міської ради та звернення до обласних рад та держадміністрацій Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей.

Відгукнувшись на пропозицію резолюції  Нікопольська міська рада вже в лютому 2007 року прийняла рішення про проведення екологічного аудиту міста.   

Кінець 80-х і початок 90- х років були моментом істини. Речі називались своїми іменами, виявлялись  причини негараздів, розроблялись плани покращання ситуації.

В 1990 році на замовлення Нікопольського виконавчого комітету була виконана науково-дослідницька робота «Розробка комплексу заходів з покращання стану навколишнього середовища з врахуванням розвитку основних промислових підприємств». В цій роботі досить  широко розглянуто  проблеми  в регіональному аспекті.   Її висновки та рекомендації  лягли в основу  рішення сесії Нікопольської міської ради, яка в червні 1990 року прийняла «Міську довгострокову програму з охорони навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів на тринадцяту п’ятирічку і на період до 2005 року».

Нинішні міські програми не враховують ці висновки, вони обмежуються самими містом.  Написана немовби з чистого листа, проблема Каховського водосховища відсутня – на перший план вийшла  підтримка водоочисного бізнесу.

Варто нагадати що будь який депутат є в першу чергу підзвітній міській раді, а не своїй партії і підприємству.

Програмою, прийнятою в 1990 році передбачалось припинення скидів забруднених вод підприємствами міста, зокрема  Південотрубного заводу  до  Каховського  водосховища. Сьогодні проблема загострюється – є всі підстави стверджувати, що Олексіївська затока  не  відповідає вимогам  поверхневих вод  рибогосподарського призначення. Завод – забруднювач роздроблено зі зміною  форми власності.    Не вирішуються поточні питання – до цього часу   залишилось без відповіді питання –  кому  на баланс передано  мережі зливової каналізації міста, що туди  скидається і що звідти витікає у водосховище навіть в суху погоду. Проблему господарсько-побутової та зливової каналізацій придніпровських міст  необхідно розглянуто негайно – у кого вони на балансі, хто та які скиди здійснює, чому в суху погоду здійснюється скиди з цих мереж.

Для такої  споруди  як Каховське водосховище ще на стадії проектування в екологічному обґрунтуванні мав бути встановлений термін існування,  розроблена система контролю показників, серед яких на першому місці має бути  якість поверхневих вод та їх придатність для підготовки питної води.

Сьогодні необхідно зайнятись вивченням стану та якісним складом  донних нашарувань у водосховищі.  Цим питанням ніхто не займається. Лише періодично звучить пересторога – якщо звільнити від води якусь частину дна, то в повітря  надійдуть токсичні забруднюючі речовини. Тому – «не буди лихо пока оно тихо».  А чи «тихо»  воно давайте розберемось – адже донні відкладення  є джерелом  вторинного  забруднення  води. Наша тиша в цьому питанні і час працюють проти нас.

 

В.Сандул, голова Нижньодніпровської громадської басейнової ради УЕР «Хортицький Форум»

Категорія: Новини України | Переглядів: 1008 | Додав: sandul | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar