27 квітня 2009 року в м. Запоріжжі НЕК Укренерго провела «попередню зустріч з громадськістю в рамках підготовки інвестиційного проекту ЛЕП 750 кв.між містами Енергодар та Нова Каховка. Це одна з частин затвердженої схеми мережі 400 – 750 кв на період до 2010 року, яка пов’язана з затвердженою Кабінетом Міністрів Енергетичною стратегією України до 2030 року. Ініціатором проекту, як повідомляється є НЕК Укренерго. Ініціатор проекту прийняв рішення консультуватись з громадськістю розбивши мережу на частини, вказавши місце, де намічено перейти гирло Дністра.  

Учасникам заходу були роздані документи « Інформація про проект ( 4 арк) та «Документ про обсяг проекту» на 10 арк. В цьому документі розміщено список зацікавлених сторін різного рівня. Серед них 9 означені як загальнодержавні НДО ( НЕЦУ, ВЕЛ, МАМА-86) «Зелене досьє» , ЕПЛ, «Зелений Світ», інші та 11 обласних місцевих НДО.

В затвердженому переліку видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, така діяльність як передача електроенергії відсутня.
Як виявилось, ця процедура передбачена можливим інвестором будівництва – Європейським банком реконструкції та розвитку.

В цьому заході прийняли участь голова координаційної ради Українського екологічного руху «Хортицький Форум» Багін О.С., депутат сільської ради с. Водяне Камянсько Дніпровського району Білицкий В.И., голова Нижньодніпровської громадської басейнової ради УЕР «Хортицький Форум» Сандул В.А. ( м. Нікополь), НДО «Запорізький край» Корзун С.

Основним обгрунтуванням необхідності будівництва вказано «забезпечення видачі повної потужності Запорізької АЕС» До речі, проеком, затвердженим за часів СРСР там передбачалось будівництво 12 блоків – мільйонників. Цілком слушним у учасників заходу виникло питання про яку повну потужність йдеться. В розданих документах повідомляється, що через відсутність ЛЕП ЗАЕС вимушена працювати на потужності 5,3 Мгвт замість 6-ти . Нефахівцям зрозуміло, що встановлені потужності ЗАЕС не можуть бути задіяні протягом року, і з врахуванням часу на ремонти задіяні потужності 5,3 Мгвт Значить мова йде про забезпечення передачі електроенергії з врахуванням розширення ЗАЕС на два блоки? 

На ці питання представник ЄБРР відповів, що розширення ЗАЕС не передбачається, з чого логічним висновок і зустрічне питання, або ця міжнародна структура, яка турбується про свій імідж не розібрались в ситуації, або свідомо підключились до методів якими намічено реалізувати Енергетичну Стратегію України до 2030 року. 

На закінчення заходу представникам ЄБРР була передана копія газети «Знамя Труда» в якій директор ЗАЕС повідомляє про рішення побудувати на ЗАЕС 7 та 8-й блоки. (див додаток) Очевидно ця потужність і передбачається в проекті будівництва ЛЕП – при 8-ми блоках шість будуть постійно виробляти струм для передачі за гирло Дністра.

Можливі інвестори будівництва ЛЕП мають звернути увагу на ситуацію, що склалась на Запорізькому енергокомплексі ДРЕС – загальною встановленою на сьогодні потужністю 9,6 Мгвт. Реалізація задуму стане обґрунтуванням для розширення ЗАЕС в цьому енергонадлишковому регіоні. Вимоги місцевого населення ігноруються починаючи з радянських часів. Каховське водосховище – єдине джерело питної води для місцевого населення (крім енергетиків) стало технічною водоймою всього енергокомплексу після переведення ЗАЕС на прямотокове водокористування.

 
До цього часу в законодавстві України відсутні критерії встановлення зон потенційного ризику навколо діючих об’єктів атомної енергетики, прийняті Закони не виконуються, створено правові колізії.

 
 Національною комісією з радіаційного захисту населення України на доручення КМ України від 29.06.04 № 28222\5\1-04 "Про створення 30-км зони навколо атомних станцій України" листом №1\57-128 від 22 липня 2004 року на адресу народного депутата Драчевського В.В. було направлено Експертний висновок щодо створення 30-км. зони навколо атомних електростанцій, підписаний експертом НКРЗУ Табачним Л.Я.
В ньому відзначено "ІІІ..... Впадає у вічі фактична відсутність актів щодо врегулювання питань соціального - економічної спрямованості, що зумовлено відсутністю належно виконаних робіт, метою яких було б: науково-економічне обгрунтування встановлення зон ризику навколо АЕС та визначення переліку заходів соціально-економічної компенсації ризику проживання у зонах впливу АЕС і механізмів встановлення таких зон"

В рекомендаціях вважається за необхідне Верховній Раді України доручити Інституту законодавства ВР підготувати ще у 2004 році законопроект "Про правовий режим території навколо діючих атомних електростанцій ( ядерних об’єктів) та статусу громадян, які проживають на цих територіях",
НАЕК Енергоатом рекомендовано передбачити в планах робіт на 2004 - 2005 рр. оцінку розмірів контрольованих зон навколо кожної АЕС та виконання науково - економічних обґрунтувань встановлення таких зон. Варто нагадати, що дослідженнями німецьких вчених відстежується і встановлено захворювання лейкемією і її залежність від віддалі до діючих АЕС, ведеться канцер – регістр.

Однак подальша робота у вищому законодавчому органі орієнтована лише на забезпечення реалізації Енергетичної стратегії України до 2030 року, ідеї – фікс наближення епохи ядерного ренесансу. Разом з тим це питання перестало цікавити партійно – обраних депутатів у Верховній Раді. 

Активність щодо законодавчої діяльності з цього питання спостерігалась у Верховній Раді ще в 2005 – 2006 роках. Розглядались та приймались в першому читанні законопроекти, але невизначеність багатьох понять та проблем, відомчо – партійні інтереси не дали створити якісну законодавчу базу.  
Прийнятий 5.10.2006 року Верховною Радою Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження ( № 232 – V), не набрав чинності з 1 січня 2008 року, як це намічалось. 

Цим Законом доручалось Кабінету Міністрів України протягом 3-х місяців з дня опублікування розробити та затвердити порядок обґрунтування та механізм надання соціально-економічної компенсації ризику в зонах спостереження з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування. Однак, при виконанні доручення Мінюстом, іншими державними виконавчими структурами було надано ряд суттєвих зауважень, які показали, що цей Закон не вирішує проблем. До речі, невідомо чи приймало участь в розгляді Міністерство охорони здоров’я. Разом з тим необхідно відзначити, що громадськістю та окремими посадовими особами питання піднімалось в ЗМІ від місцевого до центрального рівнів.  

Зате стараннями керівника Громадського руху за права мешканців регіона розташування Запорізької АЕС в Запорізькій області, депутата Верховної ради законодавчо закріплено, що всі плани нарощування потужностей атомної енергетики мають «загальнодержавне значення»  
Відомо, що рік назад в Мінпаливенерго прийнято рішення щодо розширення Запорізької АЕС на два блоки. Публікацією газети «Урядовий кур’єр» 30 січня 2008 року «ЗАЕС іде на рекорд» повідомляється про початок «розвідки технологічним боєм» серед непричетного до цього населення. Якраз інтерв’ю директора ЗАЕС 24 квітня свідчить, що розвідка закінчилась и розпочато «бойові дії»

 
Законодавча невирішеність, відсутність визначення ризиків, їх компенсації, необхідність дати населенню чергові обіцянки при розміщенні та розширенні ядерних об’єктів примусила представників ядерноенергетичного комплексу внести до Верховної Ради новий проект Закону.

 
Народним депутатом України, представником партії Регіонів та енергетичного відомства Тулубом С.Б. в порядку законодавчої ініціативи ( а не узгодженої від Кабінету Міністрів) розроблено та внесено до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами (реєстраційний № 2174 від 05.03.2008 р). Як стало відомо, цей законопроект прийнято в першому читанні. При цьому робиться наголос, що для реалізації Закону бюджетні кошти не потрібні. Це в свою чергу означає, що питання визначення ризиків населення, яке проживає поряд з ядерними об’єктами, та джерел фінансування залишиться і надалі невирішеними.

Сподіваюсь, що цей матеріал та копія газети «Знамя труда» яка надана представникам ЄБРР п. Роберту Адамчику та Роберту Вогельбергу 27 квітня в Запоріжжі будуть прийняті до уваги та прокоментовані. Сподіваємось, що ЄБРР чітко визначить свою позицію щодо розширення ЗАЕС. Будівництво, фінансування якого розглядається ЄБРР наслідком буде мати, створить передумови і сприятиме побудові нових блоків на Запорізькій АЕС.  

 
В. Сандул м. Нікополь, УЕР «Хортицький Форум»