21:28 20 декабря. Из-за аварии остановлена работа Запорожской ТЭС. | |
Татьяна ЖАВЖАРОВА 20.12.2011 в половине шестого вечера остановились два энергоблока на Запорожской ТЭС, которая находится в Энергодаре. Официально о причинах аварии и последствиях для горожан нам рассказали в пресс-службе ПАО "Днепроэнерго". – Авария на Запорожской ТЭС связана с аварией на циркуляционных водоводах, по которым закачивают охлаждающую воду. Из-за прорыва водовода, по причине высокого износа труб (их не меняли 40 лет) размыт канал береговой станции, произошли оползни. Из-за отсутствия воды в конденсаторе блоки остановлены, – сообщает Тамила Бурсова. На данный момент ТЭС не отпускает энергию. Но включены два резервных блока Криворожской ТЭС. Идет ликвидация последствий аварии, на месте с ночи работают аварийные бригады, пытаются доступиться к образовавшемуся котловану, чтобы оценить последствия. Размеры котлована точно не измерены, но он очень большой, говорят в пресс-службе. Авария масштабная. Но горожане не пострадают, уверяют в энергогенерирующей компании. Технически произошедшее не угрожает даже самой ТЭС. На Криворожской ТЭС установлены 10 энергоблоков, в постоянном режиме работают только 4-5. Так что мощностей должно хватить. Аварийные бригады продолжают работать. | |
Категорія: Новини Запоріжжя |
Переглядів: 1119 |
Додав: NPO
| Теги: |
Всього коментарів: 6 | |
Сначала коротко, тезисно. На мой взгляд, сама авария должна рассматривается с позиции обводнения площадки, поступления в грунтовые воды. Так же заслуживает внимания состояние отвала золы угля.
Основное о чем мы постоянно ведем речь - весь Запорожский энергокомплекс работает на прямотоке - забор и сброс подогретой воды. Каховское водохранилище для местного населения является источником питьевого водоснабжения. Несмотря на это разрешительные документы - разрешение на специальное водопользование не учитывает состояния существующих технологий и технологий по очистке воды для питьевых потребностей. В США установлены сроки перехода тепловой и ядерной генераций на оборотное водоснабжение. В ином случае - нарушители не будут работать. Я на разных мероприятиях постоянно требую проведения комплексной экологической экспертизы всего энергокомплекса. У нас есть все основания требовать для ознакомления разрешение на специальное водопользование обеих предприятий. Считаю, что этот инцидент может стать поводом для общественной кампании. Підготовка та укладання міжобласної басейнової угоди – перший крок для здійснення контролю та управління якістю поверхневих вод Нижнього Дніпра
Інтегральним показником стану суспільства, його пріорітетів, всієї діяльності є стан поверхневих вод, доступ до води та санітарії, наявність та контроль за виконанням на державному рівні показників якості питної води. Якість питної води стала фактором національної безпеки та індикатором пріорітетів суспільства. Регулювання суспільних відносин у водогосподарській діяльності здійснюється наступними законодавчими блоками: 1) конституційного та іншого законодавства про права громадян, 2) цивільного законодавства - блоку про захист прав споживачів, 3) адміністративного законодавства, 4) підприємницького законодавства, 4) містобудівного та іншого планувально – будівельного законодавства, 5) санітарно – гігієнічного законодавства, 6)екологічного законодавства. На даний час в Україні «існує величезний масив регулюючих норм різних галузей права, що відносяться до різних сфер діяльності, мають різну юридичну силу, приймались на різному рівні в різні часи різними відомствами і які безпосередньо регламентують чи можуть бути застосовані до відповідної предметної сфери» (Н.Р.Малишева, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького) "Правила експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду"розроблені в УНДВІВЕП під науковим керівництвом член –кор.. Яцика А.В. на замовлення Міністерства ОНПС та ядерної безпеки (тодішня назва) , видані при фінансовому сприянні Держкомітету з водного господарства та державної акціонерної кампанії "Дніпрогідроенерго". Це показує хто замовляє музику. Правила введені в дію наказом Держводгоспу України 05.03.2002 р. №50. Прийшов час їх уважно перечитати в нових політично - соціальних умовах повального реформування. Як стало відомо, що відсутність системи басейнового управління відзначив замітив і генеральний прокурор, який пообіцяв своє ефективно – правове втручання і розібратись хто заважає задіяти принцип басейнового управління щоб постачати народу - вищому субєкту влади - якісну питну воду європейського рівня. Дійсно, Водний Кодекс України (ст.13) наголошує, що «державне управління в галузі використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом». Однак це на сьогодні лише декларація через відсутність організаційної структури і конкретних планів щодо її створення в майбутньому. Більш того, діюча законодавча база починаючи з Бюджетного кодексу не дозволяє змінити підходи та створити нові структури в сфері використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів . Ще в 19 столітті зі зростанням промисловості постало питання про кількість води, що тече в річках. В другій половині 20 століття дослідження водного балансу одержало виключно важливе практичне значення для раціонального ведення водного господарства в умовах зростаючої потреби в прісній воді у всіх районах нашої планети. В історію гідрології увійшли дослідження залежності стоку від кількості опадів та інших фізико-географічних факторів виконаних для всього Дніпра в 1902 році Н.І. Максимовичем та Е.В. Опоковим в 1904 році для верхнього Дніпра. В 1884 році опублікована класична праця видатного російського кліматолога і географа О.І. Войєйкова (1842 – 1916) «Климаты земного шара, в особенности Росии» . В цьому ж році опублікована також стаття «Реки России». Ось його висновок мовою оригіналу. «При прочих равных условиях, страна будет тем богаче текучими водами, чем обильнее осадки и чем менее испарение как с поверхности почвы и вод, так и с растений. Таким образом реки можно рассматривать как продукт климата» Сьогодні з усією гостротою підтверджується зроблений більше 100 років тому висновок, що спільнота може бути багатою лише водами, що течуть. Накопичені у водосховищах України 48,23 куб .км води ( з них в дніпровських морях 43, 8 куб км.) перевищують дозволене Водним Кодексом України. Cтаття 82 “Регулювання стоку річок, створення штучних водойм» З метою збереження гідрологічного, гідробілогічного та санітарного стану річок заброняється споруджувати в їх басейні водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку даної річки в розрахунокий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років»
Сумарний стік р.Дніпро в маловодний рік 95% забезпеченності ( трапляється один раз на 20 років ) складає 33,1 млрд.куб.м.Сумарний обєм всіх ставків і водосховищ в басейні значно перевищує стік ріки 95% забезпеченності і наведена вище сучасна вимога Водного Кодексу не виконується. «Зайвий обєм» становить 15,1 млрд.м.куб. В наших штучних водоймах для потреб енергетиків та інших галузей промисловості накопичено обсяг води, який відповідає орієнтовно обсягу всього річного стоку для розбавлення скидів. Акумульований транзитний стік, що утворюється на територіях водозбірного басейну сусідніх держав дозволив розмістити і далі планувати нарощування підприємств енергетичної, гірничо – металургійної та інших галузей промисловості. Зміни клімату в першу чергу ведуть до загострення вже існуючої кризи та нестачі прісної води. Однак цієї проблеми вперто не хочуть знати «стратеги», які планують нарощування потужностей ядерної енергетики та інших водовитратних галузей промисловості. Необхідно звернути увагу, що в басейні Дніпра щільність розміщення атомних станцій перевищує середні рівні в інших країнах – в США в 7 разів, Франції в 10 разів Світовий досвід не має аналогів такої концентрації потужностей атомної енергетики [8] Водне законодавство розвинених країн передбачає першочергове і пріорітетне використання води для забезпечення існування людини і потреб всяк сущого. Наше водне законодавство потреби у воді для промисловості і людини ставить поряд. Якраз це стало однією з головних причин погіршення якості питної води, джерелом якої є для поверхневі води. Ще за часів СРСР АН України чітко заявила, що водні ресурси України вичерпані і не допускаютьбудівництва нових атомних блоків [1]. На той час існувала відповідальна державна структура, яка визначала водногосподарські баланси та обсяги води, яка може бути використана для промислових та енергетичних проблем. Сьогодні в системі державних виконавчих органів влади такої структури не залишилось. Відновлювальний обсяг води яка утворюється на території держави чи спільности необхідно відстежувати та орієнтуватись при її використанні. Ступінь використання прісних вод визначають коефіцієнтом, який одержують з відношення величини водоспоживання до обсягу води відновлюваної на території водозбірного басейну. Наш показник перевищує 40% , і відноситься до категорії з дуже високим навантаженням на водні ресурси. Ще в 1996 році Міністерством охорони здоров’я України було розроблені для запровадження санітарні норми і правила для питної води. Постійні переноси терміну впровадження на даний час визначено 2015 роком. Проблеми змін клімату в першу чергу загострюють проблему питного водопостачання, до вирішення якої готуються країни, що турбуються про своє майбутнє. Так в США для ядерних і теплових електростанцій встановлені терміни припинення скидів до поверхневих вод. Програмою розвитку ООН в документі «Доповідь про розвиток людини 2006» названі основні причини бід та напрямів діяльності – влада, бідність та глобальна криза водних ресурсів. Україною не виконуються цілий ряд ратифікованих міжнародних конвенцій, серед яких Оргуська конвенція, Протокол про воду і здоровя та інші.Уряд не виконує своїх же рішень, зокрема не було жодної публікації Національної доповіді Про якість поверхневих вод та стан питного водопостачання. В договорах на поставку питної води показнки її якості не приводяться , Кабінет Міністрів затвердив за собою право надавати дозволи на подачу питної з відхиленням від ...(від яких показників там не вказано) Є всі підстави стверджувати, що в умовах зміни клімату та бездіяльності з’явиться «стійкий запах прогресу». В.Гюго зазначив, що в історії клоак народжувалась історія людства. Лондон в 1858 році, Париж в 1880 роках пережили
«дні великої воні», після яких розпочато будівництво систем каналізації, що працює і по сьогодні. Свого часу цей досвід враховано при будівництві наших міст. Існуюче господарство вимагає затрат, тому є перспективи появи та наростання цього стійкого «запаху прогресу». І в Запорізькій (Біленьке) і в Херсонській областях (Берислав) є населені пункти та об’єкти в яких або відсутня або незадовільно функціонує очистка каналізаційних стічних вод. Найбільше антропогенне навантаження на поверхневі води Дніпра спостерігається на дільниці від Дніпродзержинскої ГЕС до гирла. «Здесь безвозвратно потребляется более 5млрд м.куб.(76 % от общего безвозвратного водопотребления ) и сбрасывается около 1,1 млрд.м.куб загрязненных стоков (83% от общего их объема в бассейне) Основной объем безвозвратных потерь формируется в Днепропетровской (12%), Херсонской (23 и при передаче воды каналами. Промышленные предприятия Днепропетровской и Запорожской областей являются основными загрязнителями Днепра . На их долю приходится около 75 % сброса загрязненных стоков » [2] Управління водами, як компонентом довкілля, має свої специфічні особливості. В Конвенції про охорону і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер сформульовано міжнародно визнані керівні принципи щодо управління водами. До них відносяться принципи обережності, запобігання, справедливості для всіх поколінь, плати за забруднення, багатогранності цінності води, збереження води, прозорості, участі громадськості, уразливості та справедливого доступу до води. Окремо необхідно зупинитись на інтеграційному принципі, згідно якого водними ресурсами «слід управляти в інтегрований спосіб в межах водозбірних басейнів з метою повязання соціального та економічного розвитку з охороною природних екосистем, а також водного управління з заходами щодо регулювання якості повітря та використання землі в межах всієї водозбірної території, включаючи прибережні морські води і підземні водоносні горизонти» [3] Площа водозбірного басейну та величина гідрографічної мережі є найбільшою в верхній течії Дніпра та найменшою в його нижній течії. Це створює передумови для впровадження системи басейнового управління якраз в нижній течії Дніпра. Перша черга басейнової системи управління має бути створена шляхом підготовки та укладання міжобласної басейнової угоди між обласними радами та держадміністраціями Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей. Необхідність міжобласної співпраці у вирішенні водних проблем підкреслена у підсумкових документах науково – практичних конференцій, яка пройшли в грудні 2006 року в Нікополі до 50 річчя створення Каховського водосховища[4] , травні 2009 [5] та міжобласної наради в грудні 2010 року [6]. В грудні 2006 року на науково – практичній конференції створено Нижньодніпровську громадську басейнову раду Всекраїнського Екологічного руху
«Хортицький Форум» та затверджено проект «Каховське водосховище: передісторія регіону, задум і створення, сьогодення, проблеми, перспективи” В листопаді 2007 року Нікопольською міською радою прийняте та направлене звернення керівництву обласної ради Дніпропетровської області щодо необхідності підготовки та укладання міжобласної басейнової угоди. Це звернення , як і рішення прийняті на міжобласній нараді в грудні 2010 року в Нікополі залишились без реагування. Існуючі та розроблені на період до 2015 року Стратегічні плани розвитку Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської областей не передбачають співпраці для вирішення водогосподарських проблем Нижнього Дніпра. Остання науково – дослідна робота з вивчення стану Каховського водосховища , в якій приймали участь провідні інститути, виконана в 1986 році. Однак вже сьогодні заявлено про плани розширення Запорізької АЕС, будівництва Каховської ГЕС- 2 та інші. При цьому поза увагою залишається проблема якості питної води та водовідвення. Сьогодні в умовах наявних змін клімату особлива увага повина приділятись стану водних ресурсів . Якраз тому Європейскою Економічною Комісією в рамках Конвенції з охорони і використанню транскордонних водотоків і міжнародних озер підготовлено «Руководство по водным ресурсам и адаптации к изменению климата» [7] В 2000 році прийнята Водна Директива ЄС. Застосування її вимог для наших умов вимагає в першу чергу обєднання зусиль країн, що розташовані у водозбірному басейну. Ще у 2003 році був розроблений проект Конвенція про співпрацю при використанні і охороні вод в басейні річки Дніпро. Однак цей документ до цього часу так і залишився проектом. На засіданні Басейнової ради р. Дніпро 25 листопада представники громадських організацій, ВЕР «Хортицький Форум» чітко заявили, що Дніпро, це перш за все джерело питного водопостачання більшої половини населення України і якраз виходячи з цих позицій вимагаємо - підготовки та прийняття з Російською Федерацією ,Республікою Бєларусь Міждержавної Конвенції Дніпра, перша редакція якої була підготовлена в 2003 році до 5-ої Всеєвропейської конференції «Довкілля для Європи» - публікації Національної доповіді про стан поверхневих вод та якість питної води згідно постанови Кабінету міністрів, яка розробляється без врахування нормативних вимог щодо пріорітетності питного водопостачання і не публікується окремим виданням за підписом відповідальних осіб - Кабінету Міністрів припинити надання дозволів на поставку питної води з відхиленням від встановлених нормативів та переносу термінів впровадження нормативних документів щодо якості питної води порушення вимог вітчизняного та міжнародного законодавства. - перегляду та затвердження відповідними державними структурами "Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду", які введені в дію в 2002році, забезпечивши якість поверхневих вод для дотримання нормативних показників питного водопостачання. - відмовитись від відомчо – корпоративних планів нарощування потужностей промисловості та енергетики без врахування стану , якості та кількості водних ресурсів в басейні всього Дніпра як джерела питного водопостачання. - підтримати ініціативу громадських організацій та пропозиції щодо підготовки та укладання Нижньодніпровської міжобласної басейнової угоди. Рекомендувати державним обласним адміністраціям Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Миколаєвської областей доповнити Стратегічні плани розвитку розділом взаємоузгоджених підходів до переходу на інтегроване управління спільним водним обєктом з дотриманням басейнового принципу. - Підтримати громадські проекти «Нижньодніпровська басейнова угода – веління часу» та «Каховське водосховище:передісторія регіону, задум і створення, сьогодення, проблеми, перспективи» Посилання
[1] Протокол засідання Наукової ради АН УРСР з технічних і еколого – економічних аспектах розміщення, будівництва і безпечної експлуатації крупних енергетичних обєктів 14.10.1985 р. [2] Основные результаты международных экспедиционных исследований качества воды в бассейне Днепра. Программа ПРООН-ГЭФ экологического оздоровления бассейна Днепра. Центр исследования международного развития (IDRC), Харьков, «Веста» , 2003г. [3] О.Г. Васенко, В.Р Лозанский , Система управління охороною вод у басейні Дніпра, Харків, УкрНДІЕП, 1999 р [4] Еколого – геологічні проблеми Каховського водосховища (до 50 річчя створення) . НАНУ, Державна наукова установа «Відділення морської геології та осадочного рудоутворення», Нікопольське відділення міжнародного фонду Дніпра, Кривий Ріг , 2009 [5] Південна Зоря 12 червня 2009 р. Резолюція другої науково – практичної конференції Каховське водосховище + 53. Міжобласна басейнова угода веління та вимога часу. [6] Нікопольська Правда 16.12.2010г. Три области объединятся вокруг Каховского водохранилища [7] http://www.uncclearn.org/sites/www.uncclearn.org/files/inventory/UNECE01_RUS.pdf | |