На думку експертів, до 2012 року Україна мала вдале і навіть прогресивне екологічне законодавство. Проте 2012 рік став переломним завдяки цілій низці законів. Список ухвалених у 2012 році законів, що найбільше обмежують права людини, склав "Центр громадянських свобод" на основі опитування експертів.

Про це повідомив  «Громадський простір»

Презентуючи результати дослідження, правозахисники наголошували на тому, що всі ці закони ще на етапі проходження були гостро розкритиковані громадськістю та міжнародними інституціями.

Зокрема  до списку, що становлять загрозу для дотримання прав і свобод людини в Україні, увійшли:

Закон України "Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції". Ухвалено 06. 09. 2012 р.

Питання будівництва окремих об’єктів промисловості зазвичай не регулюються на рівні Законів, вважають експерти. Даний же Закон прийнятий скоріше для того, щоб легітимізувати будівництво об’єкта, проти якого виступає місцеве населення, експертна і міжнародна спільноти. Адже те, чи потрібні ці об’єкти Україні - питання спірне,  - повідомляє  Громадський Простір.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення".  Цей Закон спрощує процедуру вилучення земель природно-заповідного фонду національного та міжнародного значення. Як наслідок, природно-заповідний фонд, особливо цінні землі, кількість природних територій загрожує значно зменшитись, а відведені ділянки будуть використовуватися з метою, не пов’язаною з охороною довкілля.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні".  Ліквідуючи територіальні органи Мінприроди, цей Закон загрожує руйнуванням системи реалізації державної політики в масштабах всієї країни. Це призведе до численних порушень права на безпечне довкілля, доступу до інформації, участі у прийнятті рішень з питань довкілля, користування природними ресурсами тощо. Вже зараз підприємства не мають з ким погоджувати, наприклад, обсяги викидів в навколишнє середовище. А вся інформація, якою розпоряджалися ліквідовані Управління, перестає бути доступною, адже немає органу, кому вона належить.

"Жоден з цих законів, на жаль, не набув серйозного розголосу в ЗМІ. Проте систему екологічного контролю та екологічного законодавства взагалі повернули на 20 років назад, вважає Олексій Василюк, заступник Голови Національного Екологічного Центру України. - Ми втратили здобутки, які 20 років формувалися".

Джерело :  «Громадський простір»