14:50 Громадськість звертається до голови Верховної ради України | |
Голові Верховної Ради України В.М. Литвину Верховна Рада України, вул. Грушевського 5, м. Київ , 01008 Звернення Щодо неприпустимості узаконення полювання в заповідниках під виглядом туризму Шановний Володимире Михайловичу! 07-го вересня 2011 р. Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи було подано на розгляд законопроект № 8405 від 19.04.2011 р. "Про внесення змін до Закону України" Про природно-Заповідний фонд України (Щодо екологічного та мисливського туризму), авторами якого є позафракційні депутати В. Каплієнко, І. Рибаков та В. Камчатний. Фактично цим законопроектом пропонується дозволити полювання в об’єктах природно-заповідного фонду України. Варто зазначити, що в кінці 2010 р. цими ж самими позафракційними депутатами подавався інший за назвою (№ 7421 від 2.12.2010 р.), але майже ідентичний за змістом законопроект, який був відкликаний авторами через негативну оцінку Комітету з екологічної політики. Так само й в цей раз Комітет дав негативну оцінку цьому законопроекту. Це рішення всі члени Комітету прийняли одностайно, оскільки його автори маскують ідею полювання на заповідних територіях під виглядом мисливського туризму. Проте, цього разу автори відмовились відкликати цей законопроект і тепер на нього чекатиме голосування в Верховній Раді на цій сесії парламенту. У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що мисливський туризм в заповідниках вестиметься при обов'язковій екологічної експертизі. Проте, відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу» мисливський туризм не віднесено до об'єктів обов'язкової екологічної експертизи. Автори законопроекту запевняють, що в заповідниках не створена база моніторингу фауни (чому, нібито, буде сприяти мисливський туризм). Це також неправда ― всі заповідники ведуть літопис природи, куди входить моніторинг фауни. Автори плутають поняття "біосферного заповідника" з поняттям "біосферного резервату " та посилаються на досвід країн Африки, держав з найнижчім в світі рівнем життя та найвищим рівнем корупції, де ведеться полювання в національних парках, але чомусь замовчують досвід національних парків США та Канади, в яких спортивне полювання суворо заборонено. Всі ці факти говорять про те, що автори законопроекту просто не розбираються в заповідній справі. Мисливські угіддя займають майже 80 % території України, в той час як об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) всього 5,6 % країни. Варто також зазначити, що полювання в об’єктах ПЗФ погіршує їхній фінансовий стан, бо заважає розвитку загального екотуризму, оскільки ставить під загрозу здоров`я та життя відвідувачів. Тим більше, що останнім часом різко погіршилась дисципліна дотримання правил полювання, що призводить до збільшення нещасних випадків не тільки серед самих мисливців, але й стосовно сторонніх до цієї справи людей Стає незрозумілим, чому мисливський туризм не можна розвивати в мисливських господарствах, а обов'язково потрібно для цієї справи приносити в жертву заповідники, яких в Україні і так недостатньо? Адже все повинно відповідати своїм функція: мисливські угіддя для полювання, а об’єкти ПЗФ для збереження флори та фауни. Непорушність заповідних територій є також запорукою розвитку й мисливського господарства, оскільки саме на заповідних територіях відбувається природне розмноження й відтворення популяцій тварин з подальшою міграцією на інші, в тому числі й мисливські, угіддя. Якщо дозволити знищення тварин в заповідниках, то це завдасть непоправної шкоди й мисливському господарству. Окрім того, так званий мисливський туризм призведе до стресу заповідних територій та зашкодить рідким та зникаючим не мисливським видам тварин, занесеним до Червоної книги України. В разі прийняття цього законопроекту сама сутність заповідної справи буде знищена, оскільки в основі ідеї природно-заповідного фонду лежить принцип невтручання людини в життєдіяльність природи. Варто нагадати, що заповідні території являють собою недоторканий генетичний фонд біологічного різноманіття нашої держави. Полювання в заповідниках під виглядом будь-чого означатиме лише одне – паплюження та грабунок генетичного фонду України. В решті решт, враховуючи високу соціальну напругу в країні прийняття такого законопроекту може спровокувати додаткове обурення та протестні настрої в суспільстві, оскільки заповідні території є надбанням всього народу, а можливість полювання в заповідниках матимуть лише ті, хто має високий рівень матеріальних статків. Отже, екологічна громадськість повністю підтримує рішення Комітету Верховної Ради з екополітики, який рекомендував відхилити цей законопроект. Одностайна позиція народних депутатів з різних фракцій в Комітеті з екополітики зайвий раз підтвердила, що екологічна проблематика є одним з небагатьох об’єднуючих факторів, а збереження дикої природи є загальнолюдською цінністю. До речі, 02 червня 2011 р. президент України В.Ф. Янукович підписав Закон України №3325-6 від 12.05.2011 р. «Про внесення змін в Закон України «Про тваринний світ» (про посилення заходів щодо боротьби з браконьєрством), який був підтриманий депутатами як коаліційних так і опозиційних фракцій. У зв'язку з вищевикладеним екологічні організації та небайдужі громадяни України просять Вас та фракцію Народної Партії не підтримувати ідею полювання в заповідниках під будь-яким приводом, в тому числі й під виглядом мисливського й екологічного туризму та закликають голосувати ПРОТИ прийняття Законопроекту № 8405 від 19.04.2011г. "Про внесення змін до Закону України" Про природно-Заповідний фонд України (Щодо екологічного та мисливського туризму)." авторства позафракційних депутатів В. Каплієнка, І. Рибакова та В. Камчатного. | |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | |
|
| |
0
