11:14 Українці довіряють громадським організаціям більше, ніж політикам | |
 Про це йшлося на круглому столі «Чи зможе громадянське суспільство вплинути на українську політику?», проведеному 12 жовтня у приміщенні ІА «РІА-новини». «Лише об’єднавшись, громадяни стануть тією силою, з якою рахуватиметься влада. Але зараз всього 5% населення беруть участь у діяльності громадських організацій, при цьому половина населення вважає, що такі організації потрібні і 44% їм довіряють. Причин незалучення громадян до діяльності громадських організацій чимало, проте важливо, що 20% населення просто не знають, як це зробити. І тут – значний резерв для громадських організацій для примноження своєї сили і впливу», - переконана Ірина Бекешкіна, директор фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва. Наскільки важливим є законодавче підґрунтя для існування громадських організацій, розповів громадський експерт Віктор Андрусів. "Відновлення чи обмеження права на свободу об’єднання громадян сьогодні перебуває в руках робочої групи народного депутата Юрія Ключковського. І саме на ньому лежить персональна відповідальність за остаточну редакцію та успіх проходження Законопроекту «Про громадські організації» №7262-1 у парламенті. Сподіваюсь, він памятає, що делегований до парламенту від імені виборців, які підтримували демократичні сили", - запевнив експерт. "На сьогодні політика стала відірваною від суспільства, і громадські організації мають стати тим містком, який діє в інтересах суспільства, та здатні реально змінювати ситуацію знизу. Нормальна держава має бути зацікавленою у тому, щоб ГО працювали як суспільні ліфти донесення меседжів до влади, були так званими переговорниками між обома сторонами", - переконана Вікторія Сюмар, директор Інституту Масової Інформації. Експерти нагадали, що 26 вересня 2011 року громадськість надіслала звернення до влади, у якому висловила занепокоєння можливим зривом ухвалення Законопроекту «Про громадські організації» №7262-1 та закликала депутатів якнайшвидше ухвалити даний документ без спотворення його нинішніх демократичних норм. Заяву підтримали 42 громадські організації України.  «Без діалогу суспільства і влади неможливо забезпечити ефективний розвиток держави. Стратегія державного сприяння розвитку громадянського суспільства, яка уже пройшла перше обговорення і перебуває на опрацюванні у нашому управлінні, на 90% складається з пропозицій від громадських організацій. Ця Стратегія – це не лише документ, а реальний інструмент прямої дії для громадян, бо містить у собі конкретний План Дій. Я вважаю, що ухваленням цього документу відкривається вікно можливостей для громадянського суспільства. Та щоб зрушити розуміння людей про громадські організації, потрібно налагодити систему освіти у цьому напрямку та покращити роботу із медіа», - запевнив Віталій Кулик, заступник керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України.  Суттєвою складовою багатьох інститутів громадянського суспільства, на сьогодні, стало проведення громадської експертизи та громадського моніторингу діяльності органів влади, вважає Любов Паливода, президент Творчого центру "ТЦК". «На сьогодні вже існує певний досвід застосування цих інструментів, який демонструє достатньо широкий спектр проблем у цій сфері. З одного боку, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування виявляють досить низьку готовність впроваджувати згадані механізми підзвітності. З іншого - інститути громадянського суспільства засвідчують неготовність демонструвати належний професіоналізм у проведенні громадської експертизи та моніторингу. Вселяє надію, що незважаючи на проблеми, в Україні достатньо успішних практик», - доводить Любов Паливода. Круглий стіл відбувся у рамках громадського партнерства «Новий Громадянин». Джерело: http://newcitizen.org.ua/ | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |