30 травня 2013 року у конференц-залі Національної академії наук України в Києві відбувся круглий стіл з обговорення підходів до вирішення проблеми електронних відходів в Україні за європейськими стандартами. 

Захід провела Всеукраїнська екологічна громадська організація "МАМА-86" в рамках проекту "Громадське лобіювання впровадження в Україні європейських підходів до вирішення проблеми електронних відходів" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Круглий стіл зібрав понад 90 учасників з різних секторів суспільства – центральної й регіональної влади міжнародних програм й проектів, фахівців та експертів, українського та європейського бізнесу, НУО, що працюють у сфері відходів та ЗМІ – для обговорення заходів з покращання ситуації з електронними відходами в країні. Рекомендації круглого столу будуть передані до відповідних державних органів влади з метою лобіювання впровадження стандартів ЄС щодо електронних відходів в національне законодавство.

Організатори круглого столу презентували вперше підготовлений в Україні огляд сучасного стану політики поводження з електронними відходами в Україні та країнах Європейського Союзу і напрацьовані експертні рекомендації щодо комплексного вирішення проблеми електронних відходів в Україні відповідно до європейських норм.

В останні роки у світі відбувається стрімке зростання кількості відходів електронного та електричного обладнання, обумовлене його широким використанням. Так, у 2006 році на ринок надійшло понад 1 млрд. телефонів і 4,5 млн. телевізорів. Одночасно було створено близько 50 млн. т електронних відходів, які містять небезпечні компоненти (важкі метали, стійки органічні забруднювачі тощо).

Утворення електронних відходів відбувається втричі швидше за утворення інших видів відходів і вимагає термінових рішень. Країни ЄС,  інші розвинені країни світу вже мають певний стабільний прогрес у вирішенні цієї проблеми, подолавши більшість перешкод. Тут збирають і переробляють до 80 % електронних відходів. Україна сьогодні стоїть тільки на початку цього шляху.

Як показав експертний аналіз, законодавство країни не готове для вирішення проблеми електронних відходів, і необхідно вже сьогодні вжити рішучих заходів, спрямованих на організацію належної утилізації та переробки електронних відходів в Україні за європейськими стандартами.

Головний консультант Комітету ВР України з пітань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідких Чорнобильської катастрофи Сергій Омельянець сказав, що зараз існує два підходи до адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Перший базується на відповідних змінах, а другий – потребує створення нових законів, що є більш прийнятним.

"Зараз розгалуженість існуючого законодавства щодо електронних відходів викликає певні неузгодженості при його правозастосуванні,”- наголосив експерт проекту, кадидат юридичних наук Олексій Шуміло.

Експерт проекту, кандидат біологічних наук Людмила Повякель наголосила, що зараз розміщення електронних відходів, які містять опасні компоненти на необладнаних полігонах разом з твердими побутовими відходами є великою проблемою, хоча, як сказала Людмила Полторатченко, заступник діректора департаменту екологічної безпеки Мінрегіону, в національному законодавстві є законодавчо закріплений роздільний збор  відходів.

Марта Щецинска, менеджер з комунікацій та маркетингу компанії MB Recycling (Польща) продовжила: "Ми збираємо електронні відходи в Польщі роздільно – тому що вони небезпечні та токсичні, і не для того, щоб вони лежали на полігоні, а для повторного вікорістання та переробки (утилізації)”.

Експерт проекту, кандидат технічних наук Ганна Виговська, преедставляя "електронні” директиви ЄС наголосила, що в країнах ЄС вживають практичні заходи із запобігання утворенню електроних відходів, повторно використовують та переробляють їх більшу частину, втілюючу принцип розширеної відповідальності виробника.

Жан-Франсуа Море, керівник сектору ядерної безпеки, захисту населення і управління відходами Представництва ЄС в Україні додав, що фінансування системи поводження з електронними відходами в ЄС здийснюється за рахунок екологічного податку та субсидій від уряду. Тут для поводження з електронними відходами призначаються спеціальні компанії, які працюють на засадах приватно-державного партнерства.

Учасники заходу – представники європейського та українського бізнесу, ініціативних груп, які розпочинають в Україні проекти зі збору відпрацьованих батарейок – розповіли про наявні практики врегулювання питань поводження з електронними відходами як в країнах ЄС, так і в Україні.

Дмитро Радіонов, директор ДП "Укрекоресурси” наголосив, що головною проблемою в Україні зараз є питання збору електронних відходів і створення ефективної системи розширеної відповідальності виробника, де виробники та імпортери несуть відповідальність за подальшу долю відпрацьованого електричного та електронного обладнання.

Більшість учасників заходу, які здійснююють в Україні практичні проекти щодо відпрацьованих батарейок, наполягали на тому, що створення інфраструктури для операцій поводження з електронними відходами та здійснення інформаційної компанії серед населення із роз’яснення важливості роздільного збору відходів мають відбуватися паралельно.

"Немає другого кроку, да і перший на місці...”. Так охарактерізував Олексій Тохтомиш, голова регіональної екологічної групі "Гекон” із Сімферополя сучасну ситуацію щодо збору та переробки відпрацьованих батарейок та інших типів електронних відходів.

Ріта Оксюта, ініціатор проекту ВіваБат з Кієва, наполягає, що поки в країні не буде единого оператора – проблему зі збору відпрацьованих батарейок не вирішити.

На думку учасників, круглий стіл став чудовою нагодою для зацікавлених сторін обмінятися досвідом, започаткувати співпрацю у сфері поводження з електронними відходами.

На переконання координатора тематичного напрямку з хімічної безпеки ВЕГО "МАМА-86" Ольги Цигульової, конвергенція національного та європейського законодавства відкриває унікальну можливість прискорити цей процес з урахуванням специфіки національної ситуації щодо імплементації положень відповідних європейських директив. Така конвергенція повинна мати організаційно-правовий, нормативний, фінансово-економічний, технологічний та соціально-інформаційний аспекти.

Усі ці аспекти – з урахуванням пропозицій від учасників круглого столу – включено до експертних рекомендацій щодо комплексного вирішення проблеми електронних відходів в Україні відповідно до стандартів ЄС. Рекомендації найближчим часом буде подано до відповідних урядових структур з метою їхнього включення до проекту Загальнодержавної програмі поводження з відходами на 2013–2020 роки та проекту Технічного регламенту щодо поводження з відходами електронного та електричного обладнання.

***

Метою проекту "Громадське лобіювання впровадження в Україні європейських підходів до вирішення проблеми електронних відходів", що здійснюється Всеукраїнською екологічною громадською організацією "МАМА-86" за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження", є громадське лобіювання впровадження стандартів ЄС в Україні для створення ефективної сфери поводження з електронними відходами та створенні прикладу (кейсу) ефективного функціонування на практиці законодавчо закріпленої схеми поводження з електронними відходами.

***

Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України через поєднання зовнішнього тиску Європейського Союзу з внутрішнім тиском українського громадянського суспільства для утвердження цінностей відкритого суспільства в Україні.