Такими лаконічними рядками влучно описав Хортицю, доктор філологічних наук, професор Віктор Чабаненко. Дійсно, острів, який завдовжки 12 км, а завширшки – 2,5 км, зібрав на своїй території десятки досліджених і набагато більше ще не виявлених пам’яток історії. Святилища, кургани, кам’яні закладки, старовинні поселення, предмети побуту тощо це... краще про все по черзі. 
Багаторічні дослідження Хортиці дають підстави впевнено стверджувати, що територія острова була заселена ще за доби палеоліту (35 тис. років тому), і з того часу територія острова не виходить зі сфери впливу людини. В добу бронзи (XVIII-VIII ст. до н.е.) Хортиця стає одним із економічних та культурних центрів Дніпровського Надпоріжжя. Залізний вік (VIII ст. до н.е. - початку н.е.) залишив після себе курганні та ґрунтові могильники, Совутинське городище. Частина з них тісно пов’язана з найяскравішим періодом в історії острова – скіфською добою (VII- ІІІ ст. до н.е.) Перші століття нової ери на Хортиці пов’язані з часами черняхівської культури, а у другій половині І тис. н.е. на території заповідника проживали слов’янські племена. За часів Київської Русі острів Хортиця знаходився на відомому торговельному шляху з „варяг у греки” і саме у ці часи поблизу плавневих озер острова розташовувалося стародавнє поселення, яке дослідники називають Протовче (Протолче). На цьому місці археологами було знайдена велика кількість предметів побуту давньоруського походження: бронзовий хрест-складень, пенал для скляних намистин, риболовецькі гачки, кераміку, жорна, зброю та багато ін.
Наприкінці XV ст. під впливом ряду чинників – політичних, релігійних, соціальних та економічних – на півдні українських земель, на території так званого Дикого Поля, формується і поширюється козацтво. Саме з цим періодом пов’язані найяскравіші сторінки історії острова Хортиці. Деякі дослідники стверджують, що прообразом Запорозької Січі є хортицький „замок” Дмитра Вишневецького, який розташовувався на острові Байда (за історичним джерелами князь Дмитро Вишневецький у 1556 році побудував укріплення, в якому постійно перебувало до 300 козаків). Археологічні дослідження 90-х років ХХ ст. виявили тут рештки зруйнованого укріплення, предмети озброєння – рушниці, уламки шабель, сокири, наконечники стрілю ядра, польські монети і т.п. Після Байди Вишневецького, на Хортиці в 1577-1578 рр. було збудовано укріплення гетьмана Якова Шаха. Свідченням цього є згадки представника польського короля Стефана Баторія шляхтича Самуїла Зборовського. Він писав: „Переночувавши у фортеці на Хортиці ... другого дня поїхав з запорожцями на о. Томаківка”. Окремі дослідники острова Хортиці (Д.І.Яворницький, князь Мишецький, Андріан Кащенко ) стверджують, що на початку XVIІ ст. на Хортиці перебував видатний полководець, талановитий гетьман реєстрового козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний. Про це свідчать і назви окремих місцевостей острова – урочище Сагайдачного, ліжко і люлька Сагайдака. У першій половині XVIІ ст. легендарна Хортиця тісно була пов’язана з селянсько-козацькими повстаннями проти національного поневолення. Існує припущення, що деякий час на острові розташовувався з військом гетьман запорозького козацтва Марко Жмайло. У 1628-1629рр. за народними переказами, з Хортиці вирушали в походи проти турків і татар загони гетьмана Війська Запорозького Івана Сулими. Побував на острові Хортиці і Богдан Хмельницький. У 1648 році запорожці на чолі з видатним ватажком напали на урядову залогу біля Хортиці. Ось як про це писав польський офіцер Богуслав Машкевич: „На віддалі кількох миль від останнього порогу, тобто вільного є острів посередині Дніпра... Тут завжди перебуває козацька залога для попередження татарських нападів, стрів цей зветься Хортицею”. І далі „...якийсь Хмельницький, зібравши трохи гультяйства, із Запорожжя прогнав корсунський полк, який був ... на залозі, прогнавши, об’явив сваволю, до нього приєдналося все живе...” 
 У XVIІІ ст., з початком російсько-турецької війни, в 1736 р. була закладена запорозька верф (на о. Малій Хортиці) і фортеця. Ця корабельня стала найбільшою базою Дніпровської військової флотилії. При ній базувалося близько 400 суден різних типів – козацькі човни, дуби, галери, кончебаси, прами, плашкоути і навіть, вітрильні бригантини. Після закінчення війни у 1739р. на Хортиці залишилася невелика залога для охорони укріплень Хортиць кого табору та перевозу через Дніпро і шляху, що вів на Нову Січ. У 1775 р., після ліквідації козацтва, частина козаків залишилася доживати свій вік на зимівниках. 
Нині Національний заповідник „Хортиця”– потужна науково-практична установа, що займається вивченням і популяризацією історії запорозького козацтва, відновленням історичного ландшафту, збереженням унікального природного середовища. Сукупність великої кількості історико-культурних пам’яток зробили Хортицю одним із найпопулярніших туристичних центрів у нашій країні. Тому не дивно, що заповідник зайняв почесне місце серед сімки чудес України (перше місце за інтернетголосуванням).
А що ж за екскурсії є на Хортиці? Якими історичними стежками можна пройтися? Що побачити, про що дізнатися?  
Туристичні об’єкти Хортиці об’єднані наступними екскурсійними маршрутами:
1. „Тарасова Стежка”;
2. Пішохідна екскурсія „Там, де кінчаються пороги” північно-східною частиною о. Хортиці;
3. Тематична екскурсія „Сила духів” сакральними місцями;
4. Тематична екскурсія „Протовче”;
5. Екологічна пішохідна екскурсія „Оленячий ріг”;
Відкрито туристичний маршрут „Дорога на Січ”, який передбачає одну із зупинок на території історико-культурного комплексу „Запорозька Січ”; просувається процес відкриття тематичної екскурсії „Скіфський стан”.
 Працює Музей історії запорозького козацтва.

Доторкнися до історії Хортиці
Музей історії запорозького козацтва відкритий 14.10.1983 року як Музей м. Запоріжжя. Протягом кінця 80-х початку 90-х рр.. ХХ ст., коли Україна здобула незалежність, заклад було перепрофільовано в Музей історії запорозького козацтва. Фондова колекція музею комплектувалася на матеріалах, переданих з Львівського, луганського, Ровенського та інших музеїв, а також із надходжень археологічних та етнографічних експедицій. На сьогоднішній у ньому зібрано понад 32 тис. музейних предметів (від часів мезоліту до поч. ХХ ст.), які можна побачити у постійно діючих експозиціях та виставках. Також в Музеї історії запорозького козацтва є 3 діорами: „Битва Святослава біля Дніпрових порогів у 972р.” (вона розповідає про битву київського князя Святослава з половцями біля Дніпрових порогів), „Військова рада на Січі” (передає атмосферу козацького життя, демократичний устрій, що панував), „Нічний штурм м. Запоріжжя радянськими військами 14 жовтня 1943р.” (відображає події штурму німецького плацдарму радянськими бійцями, в результаті якого більша частина лівобережних районів м. Запоріжжя була визволена). 
У Музеї історії запорозького козацтва діють такі виставки: 
«Запорозьке козацтво у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького»;
«Духовний світ запорозького козацтва»;
«Запорозькі Вольності у часи Нової Січі»;
«Запорозькі землі після ліквідації Січі»;
«Зброя часів козацтва» (за матеріалами приватної колекції О. Черняка);
Виставка присвячена 45 –річчю Спілки художників України.

 Історичні реалії Хортиці мають своє втілення у експонатах музею історії запорозького козацтва. Тому з впевненістю можна сказати, що за цими пам'ятками можна вивчати усі етапи розвитку східноєвропейських цивілізацій. 
Невід’ємною частиною Хортиці були й залишаються різноманітні культові пам’ятки: кургани – своєрідні пагорби, у яких знайшли вічний спокій наші предки; кромлехи, святилища, кам’яні закладки. Найдавніші кургани на острові датуються IV тис. до н.е.. Ще до початку ХХ ст. на Хортиці (за Я. Новицьким) їх нараховувалося більше 129. Звичайно, з плином часу, кількість курганів значно зменшилася, але генеральним планом Національного заповідника „Хортиця” заплановано роботи з їх відтворення. 
 На острові Хортиця постійно проводяться археологічні дослідження. Наразі виявлено та досліджено близько 6 святилищ, за допомогою яких наші предки орієнтувалися у часі ( кургани слугували своєрідним календарем), зверталися з молитвами до своїх богів. На території дослідження культових споруд археологами було знайдено велику кількість посуду, стел, стеблоподібних каменів. Побачити й відчути енергію цих священних місць острова Хортиці можна під час екскурсії „Сила духів”. Триває вона 45 хвилин.
У 50-х роках ХХ століття відомий археолог Олександр Бодянський виявив поблизу плавневих озер сліди військового поселення часів Київської Русі (Х-XIVст.). На місці розкопок, були знайдені кераміка, натільні хрестики, предмети озброєння і кілька напівземлянок, кожна площею в середньому становить 500 кв.м. Згідно писемних джерел на цій території існувало літописне Протолче, згадане у „Повісті минулих літ”(1103р.) Цілком ймовірно, що воно було своєрідним форпостом на кордоні між слов’янськими державними утвореннями (князівствами) і кочівницьким Степом. Серед дослідників Хортиці, побутує думка, що населення староруського поселення дає підстави ототожнювати його з бровниками – попередниками запорозького козацтва.
Сьогодні „Протовче” це не просто меморіально-туристичний комплекс, а й заповідна зона, куди туристам доступ заборонено. Але помилуватися чарівною природою заплав, збережених залишків Великого Лугу Запорозького, можна завдяки однойменній екскурсії „Протовче”, тривалість якої 30 хвилин. 
„Скіфський стан” („Зорова Могила”) – найвища точка Хортиці (над рівнем моря 72 метри, над рівнем Дніпра 59 метрів) вабить відвідувачів не тільки позитивною енергією. На початку минулого століття відомий дослідник Я. Новицький застав на цьому місці 28 курганів, які було споруджено представниками культур доби бронзи (ІІІ тисячолітті до н.е.), та скіфами (ІІІ ст. до н.е.) Ці кургани розташовувалися кількома групами на узбіччі так званого Скіфського шляху, що колись проходив Хортицею. У 2005 році було розпочато облаштування туристично-меморіального комплексу „Скіфський стан” („Зорова Могила”). І як результат, на території комплексу зараз можна побачити 11 курганів. Справжні, реконструйовані, та стилізовані вони розповідають про життя, традиції наших давніх предків, скіфів, козацтва. Родзинкою комплексу став лапідарній, або, як його ще називають музей кам’яних витворів під відкритим небом. Тут можна побачити оригінальні кам’яні ступи, гармани, жорна, хрести, скульптури. Тривалість екскурсії „Скіфський стан”(„Зорова Могила”) 45 хвилин. 
 „Там, де кінчаються пороги” – найпопулярніший пішохідний маршрут пролягає над мальовничими кручами північного узбережжя Хортиці. Відвідувачі побачать скелясті острови, що нагадують про грізні Дніпрові пороги. Одному з таких островів завдячує своєю назвою середньостогівська культура епохи міді, носії якої стали першими в Європі наїзниками. Під час невеличкої подорожі гід розповість багато переказів і легенд – від часів Геродота до козацької доби. Екскурсія триває 45 хвилин.
У зв’язку з наближенням закінчення загальнобудівельних робіт на території історико-культурного комплексу “Запорозька Січ” та великою кількістю звернень, як жителів міста та області, так і туристичних фірм, адміністрація Національного заповідника “Хортиця” разом із генеральним підрядником ПП “Протей” прийняли рішення про відкриття нового туристичного маршруту “Дорога на Січ”, одна з зупинок якого передбачає огляд історико-культурного комплексу. Під час екскурсії відвідувачі перенесуться із сучасного міста до далеких козацьких часів 16-18 століття; пройдуть уздовж лінії укріплень, яка складається з редутів, валів та ровів часів російсько-турецької війни 1735-1739рр.; побачать справжній редут (зімкнуте польове фортифікаційне спорудження у вигляді квадрата, прямокутника або багатокутника, підготовлене до самостійної оборони), у якому колись розташовувались вартові. Не менш цікавими під час прогулянки до комплексу будуть й місця справжніх археологічних досліджень. На території самого історико-культурно комплексу "Запорозька Січ" перед глядачами у всій свої величі і красі постає Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Січовий майдан, курені, будинок кошового отамана, військова канцелярія та багато іншого. Тривалість туристичного маршруту 45 хвилин.
Пізнай зелений світ
Національний заповідник „Хортиця» представляє цінність не тільки в історичному плані, а й у природному. Спрощено можна, умовно, розділити острів на 3 дуже відмінні одна від одної частини, це: 
Перша це скеляста частина – круті зривисті гранітні схили північного, північно-східного, та північно-західного узбережжя. Саме на них збереглися древні реліктові рослини (тобто такі, які дійшли до нас в незміненому стані з давніх-давен) – папороті. Саме тут можна побачити й петрофіний (кам’яний) степ.
Друга це підвищена частина – плато – рівнина розрізана чудовими балками, що спускаються до Дніпра. Кожна балка унікальна й 18 найбільших з них віднесені до особливо цінних природних об’єктів (кожна з цих балок має власну назву, що розповідає про перебування на острові козаків);
Третя це низинна частина –південний край острову (заплава) розрізана чудовими озерами, затокам, протоками. Тут буяє плавневий ліс. Це - царство водної, приводної рослинності та птахів.
Оскільки рельєф, умови зволоження та ґрунти у цих частинах значно відрізняються, не дивно, що й для кожної частини характерний свій домінуючий тип рослинності, й відповідно, тварин. 
На території Національного заповідника "Хортиця" охороняються особливо цінні прородно-територіальні комплекси. Таких комплексів на сьогодні нараховується 9. Це плавневі ліси та луки, справжні та петрофітні степи, скелясті відслоєння гранітів, балки, нагорні діброви, "висячі" болота, озерні комплекси. 
Флора вищих судинних рослин острову у теперішній момент представлена майже 1100 видами. Серед них 28 видів занесено до Червоної книги України. А ось систематичний список безхребетних тварин заповіднику містить понад 670 видів. Серед них 34 види занесені до Червоної книги України. Фауна наземних хребетних включає 262 види в тому числі 6 видів земноводних, 9 – плазунів, 221 – птахів та 26 ссавців.
Поєднання всіх компонентів та об'єктів надають ландшафту заповідника своєрідні риси, й відрізняють його від інших природних об'єктів України. Тому острів Хортиця і являє собою пам'ятку державного рівня. 
Слід зазначити, що завдяки особливим ґрунтовим, мікрокліматичним умовам, створеним могутньою рікою, всі рослинні угруповання, у першу чергу степові, значно відрізняються від споріднених материкових – це робить їх унікальними з наукової точки зору.
А щоб доторкнутися до дикого та рослинного життя, яке панує на Хортиці, заповідник пропонує екологічну екскурсію„Оленячий ріг”.
Різнотравно-типчаково-ковилові та петрофітні (ті, що розташовані на скелях) степи, відшарування гранітів і так звані висячі болота – все це можна побачити на власні очі. Екскурсанти дізнаються багато цікавого про червонокнижкові види рослин та про рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Під час екскурсії інколи зустрічаються й дикі тварини. Маршрут триває 3 години.
Як бачите, екскурсій на такому відносно невеличкому острівці багато і за один день усе не встигнеш побачити й почути. Тому запрошуємо усіх бажаючих до Національного заповідника „Хортиця” на декілька днів. Ви зможете не тільки гарно відпочити, але й доторкнутися до героїчних сторінок нашого минулого.




Наша адреса: 69017, м. Запоріжжя, о. Хортиця, Національний заповідник «Хортиця».
 На острів можна потрапити: зупинка «Автовокзал» маршрутним таксі № 50;
  по проспекту ім. Леніна рухаються такі маршрутним таксі №93 та 46; тролейбус №3 до зупинки «Молодіжна»(правий берег). 
Тел/факс:8(0612) 52-51-88;
  224-36-91
Наш сайт: www.hortica.org.ua
Електронна адреса: zapovidnik@ukr.net

Графік роботи Музею:
З 10.00 до 17.00 (квитки продаються до 16.00)

Вартість вхідного квитка до Музею історії запорозького козацтва на самостійний огляд :
Для дорослих -- 5 грн.;
Для пенсіонерів та інвалідів (за наявності посвідчення) – 3 грн;
Для дітей шкільного віку та студентів (за наявності документів) – 3 грн.

Вартість екскурсії до Музею історії запорозького козацтва:
Для групи дітей шкільного віку та студентів від 10 до 25 чол. – 100 грн. (на групу);
Для дітей шкільного віку та студентів з екскурсійним обслуговуванням – 4 грн. (на одну особу);
Для дорослих до 10 чол. – 100 грн.(на групу);
Для групи дорослих від 11 чол. – 8 грн. (на одну особу);
Для групи дорослих 11 чол. 88 грн (на групу)
Для групи дорослих з дітьми шкільного віку до 10 чол. – 80 грн.

Пішохідні та тематичні екскурсії (група до 30 чол.) – 80 грн.

Лекційне обслуговування:
 академічна година для групи до 30 чол. –25 грн.