Міні-екополіс ХХІ століття.

КОНЦЕПЦІЯ

рекреаційно-туристичного комплексу “Вознесіння”

Проблема

Територія міста Запоріжжя розташована в зоні небезпечних тектонічних розломів природного рельєфу. Вони знаходяться в місцях звороту русла Дніпра в районі затопленого півострова «Степок» Дніпровського водосховища, під греблею Дніпрогесу, і у нового гирла річки Верхня Хортиця.
«Творіння» сучасної цивілізації додають неабияку напругу довкіллю, а саме:
- гребля і водонакопичувач у верхньому б’єфі Дніпра з постійним скидом води через турбіни лівого і правого машинних залів Дніпрогесу;
- на протязі багатьох років вибухи гранітних масивів при створенні величезного (до сих пір діючого кар’єру) в північній частині півострова Вирва /навпроти північно-західної частини Національного заповідника «Хортиця»/;
- відвальний полігон «Чорна гора», що створили з балки Середня /район Павло-Кічкасу/ промислові гіганти міста;
- численні промислові та побутові звалища навколо міста, особливо в витоках малих річок, які впадають в Дніпро в районі міста і заповідного острова;
- шламонакопичувачи в верхів’ях балки Капустянка з «червоною» річкою, що впадає в Дніпро в районі парку «Перемоги»;
- використання природних балок в районі міста і на заповідному острові Хортиця для засмічення будівними та побутовими відходами тощо.
На протязі останніх століть люди знищують природне середовище в районі затоплених порогівДніпра – основу життя, як сучасного, так і майбутнього покоління Запорозького краю.
Перелік спрямованих дій, які привели до глибокої екологічної і техно - соціальної кризи суспільства:
- перекриття дніпрових вод і створення потужних енергоцентрів біля м. Запоріжжя (ліво - і правобережні машинні зали Дніпрогесу);
- постійний відбір енергії води від природних об’єктів /прибережної рослинності, острова Хортиця і плавневої частини Дніпра/ і знищення її сили в топках печей підприємств промислової зони;
- розташування в північно-східній частині Арійського пагорба /природна цінність якого була вирішальною для рослинного різноманіття району острова Хортиці/ потужної промзони - комплексу заводів чорної та кольорової металургії з хімічними виробництвами;
- розбудова житлових кварталів для робітників промислових гігантів поряд з промисловими територіями без урахування рози вітрів і впливу канцерогенних речовин на психофізичний стан населення та їхніх нащадків;
- забруднення земель, вод, повітря, а відповідно і продуктів споживання, які вирощуються на території міста і краю;
- надзвичайна скупченість населення і стан довкілля та вплив цих факторів на здоров’я жителів міста, їх нащадків та генофонд нації.
Суспільство несе тягар непомірних грошових і трудових витрат на численні заходи місцевих і обласних програм по виходу із екологічної кризи (газоочисні споруди, водозворот, відчуження земель під звалища, відстійники і т.п.) та на медичне обслуговування населення міста і краю.
Зменшуючи природне середовище в районі проживання населення, цивілізація прямує шляхом самознищення. Але, вихід із затяжної кризи, в якій опинилося /завдяки своїм же зусиллям, населення міста і краю/ все ж таки є. Це переосмислення громадськістю цінності людського життя і спрямування суспільства на ліквідацію небезпечних технологічно-застарілих виробництв, перехід на випуск екологічно-чистої продукції з ощадним природокористуванням і зниженням матеріальних потреб суспільства.

Мета наукової розробки

Обґрунтування доцільності створення рекреаційно-туристичного комплексу на берегових схилах Дніпра з урахуванням прибережної природоохоронної території з метою відновлення природного ландшафту як невід’ємної складової життя громадян міста.

Головні завдання, які вирішуються:

- відродження ландшафтного різноманіття прибережної рослинності;
- забезпечення ефективного використання природних територій за дотриманням вимог охорони берегової смуги Дніпра.
- стимулювання розвитку перспективних тематичних напрямків відпочинку і туризму, зокрема історично-пізнавального, культурно-просвітницького, екологічно-оздоровчого.

Наукове обґрунтування Концепції.

В основу розробки Концепції покладені:
- положення діючої Конституції України і державні законодавчі документи, щодо відродження природно-історичних місць і об’єктів, як головної і невід’ємної частини спадщини, що забезпечує здоров’я нації;
- висновки Концепції розвитку міста Запоріжжя до 2015 року в напрямку ощадного природокористування в умовах екологічної кризи і відродження природних ландшафтів;
- положення Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та
туризму в Запорізькій області до 2010року.

Район розташування комплексу має природно-історичну цінність національного рівня:

1. До розбудови промислової зони і соцміста на схилах Арійського /Вознесенівського/ пагорба зростали густі дубові ліси, з верхів’я збігало безліч струмків, численні балки були вкриті рослинним покровом таким, як на Дніпровських островах в межах Запорожжя.

2. Археологічні дослідження верхів’я Арійського пагорба виявили “з боку Степу древній могильник, який складався з великої кількості курганів, різних за розмірами”. На схилах лесових терас будувалися ґрунтові могильники, на низьких ділянках над заплавних терас – древні поселення. При забудові міста більшість пам’ятників древності були знищені, а багато пам’ятників візуально не фіксується. В липні 2002 р. експедицією Запорізької обласної інспекції по охороні пам’яток історії та культури в гирлі балки Вознесенівської знайдені залишки поселення епохи бронзи (XV – XI cт. до н.е.).

3. Сліди матеріальної культури різних часів свідчать про наявність в цьому місці берегової смуги зручної переправи до центральної частини острова Хортиці, де теж знаходилися великі курганні групи, а також росли дуби – патріархи лісу, про які згадують Геродот Галікарнаський (V cт. н.е.) і Костянтин Багрянородний в (Х ст. до н.е.).

4. Згідно сімейних переказів в козацькій родині Булатів, садиба яких знаходилась неподалік від переправи, у серпні 1843 р. проживав під час своєї першої подорожі на козацькі землі в пошуках свого «гайдамацького» коріння Т.Г.Шевченко.

В переліку охоронних зон діючої Концепції розвитку м. Запоріжжя до 2015 р., розробленої в 1993 – 1996 рр.Київським інститутом “Дніпроград” /затверджена рішенням міської ради 19.11.1997 р №20/, вказані зони ландшафту, що охороняються (акваторія і берег Дніпра), зони охорони археологічних пам’яток і археологічно-культурного шару. Там же занотовано напрями корінного переоснащення виробництва і переходу на нову форму суспільних відносин з перевагою ролі сфери послуг, випуску екологічно чистої продукції, розширення туристсько-рекреаційної зони (стор.23).
Створення рекреаційно-туристичного комплексу ”Вознесіння” на схилах Дніпра в центрі міста є доцільним, своєчасним і обумовлене розташуванням на верхівці Арійського / Вознесенівського / пагорба комплексу готелів: “Інтурист”, “Україна”, готелю цирку і культурно-ділового центру “Байда”. Звідти туристи розпочинають знайомство з м. Запоріжжям, але їм наочно ніщо не говорить про природне різноманіття краю, історичне минуле: арійську цивілізацію, козацькі часи, існування селища Вознесенівка, про культуру і традиції українського народу.
В районі балки і на берегових схилах Дніпра до ліквідації останніх хатин великого поселення Вознесенка /з якого, до речі, розпочалася розбудова соцміста/ сади і залишки ландшафтної рослинності з струмочками, озерцями, виходами гранітів, дніпровими плесами і водним простором створювали живописне середовище з краєвидом на Дніпро і острів Хортицю. Сьогодні це ще єдине незаймане розбудовою місце, яке дарує животворне повітря мешканцям Орджонікідзевського району, розташованого в епіцентрі екологічно - небезпечної зони.
Літописні свідчення, етнографічні матеріали можуть допомогти відтворити природне середовище проживання минулих поколінь на лівобережних схилах Дніпра, а також створити на місці садиби Прокопа Булата (район колишнього Перекопського провулку, зліва від палацу Спорту “Юність”) етнографічно-туристичний ансамбль „Садиба Вознесенівська”. Цей відроджений куточок землі може бути найкращим подарунком Великому Кобзарю і стати зразком ощадного природокористування.

Перелік територій рекреаційно-туристичного комплексу:

1. Ландшафтний парк „Вознесенівський”
Місце розташування:
б. Вознесенівська /зліва від проспекту Маяковського до палацу спорту
„ Юність” і по береговим схилам Дніпра/.
У перспективі необхідно поетапне розширення його території по береговим схилам до парку Перемоги із включенням берего охоронної зони Дніпра).

2. „Сад радості”- природна зона оздоровлення, культурного відпочинку і залучення мешканців міста до здорового способу життя
Місце розташування:
від парку ”Вознесенівський” береговим схилам нижче палацу спорту „Юність” до території етнографічно-туристичного комплексу „Садиба Вознесенівська”.

3. Етнографічно-туристичний комплекс ”Садиба Вознесенівська”
Місце розташування:
зліва від палацу спорту „Юність” по береговим схилам Дніпра / район колишнього Перекопського провулку поселення Вознесенівка/

4. Туристичне містечко національних культур „ Ми українські”
Місце розташування:
берегові схили нижче території „Садиби Вознесенівської”, включаючи прибережну берего охоронну зону Дніпра до б. Центральний/.



Перелік заходів, проектних і будівельних робіт для відновлення природного середовища на території рекреаційно-туристичного комплексу „Вознесіння”

I черга розбудови комплексу, початок 2000 рік.

Ландшафтний парк „Вознесенівський”

1 етап - верхів’я балки Вознесенівської.
Місце розташування:
між пр. Маяковського - пр.Перемоги-П\С «Юність».

Перелік робіт:
- ліквідувати автозаправну станцію з автостоянкою по пр.Перемоги і зробити правий вхід в паркову територію з перехрестя пр. Маяковського і пр. Перемоги;
- розчистити від звалищ технічного та побутового сміття виток балки з джерелами і русло струмка, який тече по низу балки;
- побудувати за межами балки нову каналізаційну систему та ливне стоки житлового району і ліквідувати комунікації /термін експлуатації яких давно вичерпаний/.
На протязі кількох років територія великого пустиря /зліва від П\С „Юність” та значна територія схилів балки/ через аварійні ситуації піддавалася забрудненню фекаліями, і створювалися антисанітарні умови і пошкодження рослинного покриву балки;
- для відвідувачів парку побудувати платні бювети для питної очищеної та збагаченої корисними мінеральними та вітамінними елементами води;
-з метою збереження землі прибережного ландшафту під паркові території, приєднати до споруд комплексу колишнє бомбосховище заводу /яке зараз використовується не за призначенням/, і переобладнати його:
* кришу під: зимовий сад, теплицю, станцію вирощування ландшафтних рослин, притаманних нашому краю,;
* наземну частину під вегетаріанське кафе, зали релаксації, невеличкі лекційно - концертні зали для пропаганди здорового способу життя та інше.
*підземну частину бомбосховища звільнити від складів і створити солярій з музично-світовим обладнанням.
До створення і функціонування цих об’єктів залучити на конкурсній основі фірми та підприємства, які бажають пропагувати здоровий спосіб життя і культуру природокористування;
- зліва від колишнього бомбосховища створити головний вхід на територію парку / з нього відкривається велична панорама на Дніпро і середню частину острова Хортиці найбільшої святині міста і краю/.
За центральним входом в паркову територію залишити велику галявину для проведення природних свят сонячно-місячного року.
По береговим схилам б. Вознесенської і на території нижче п /с „Юність” живописними групами висадити чагарники і дерева, які росли в садах /ліквідованого в 50-роках минулого століття/ поселення Вознесенівка.
По узгодженню з дирекцією рекреаційно-туристичного комплексу і планів насаджень передбачити можливість мешканцям району посадити своє родове дерево, чагарник, рослини, квіти та доглядати за ними.

2 етап розбудови - схили балки і низов’я балки Вознесенівської:
Місце розташування:
територія від пр. Маяковського до П/С «Юність і до Набережної магістралі.

Перелік робіт:
- відтворити природний ландшафт, притаманний рослинному покрову нашого краю /при залученні досвіду і напрацювань спеціалістів та участі мешканців району/;
- зберегти в низов’ях балки недоторканість двох озер з рослинністю, пташиним і тваринним світом, ідентичними плавневій частині о. Хортиці;
- залишити рослинний покров і великий живописний гранітний вихід, як природно-історичну цінність міста /тут за даними археологів проводилися обряди, присвячені небесним природним святам/.
Про історичну цінність цього місця свідчать: форми гранітних виходів в оточенні двох озер, місцеположення району напроти середини острова Хортиці, наявність зручної переправи через Дніпро, розташування сонця в зеніті під час літнього сонцестояння та археологічне зонування району.

II черга розбудова комплексу, початок 2005 рік

1. „Сад радості»- садово-паркова зона комплексу з об’єктами культурного відпочинку
Місце розташування:
ліві схили б. Вознесенської /нижче П/С ”Юність” до набережної магістралі/

Перелік рекреаційно-культурних об’єктів:
- затишні зони відпочинку;
- дендрарій та ботанічний сад /для відродження місцевої флори і розплідник з вольєрами для тварин та птахів/;
- зелений театр для проведення театралізованих дійств;
-культурно-розважальні об’єкти та майданчики для ігор, які притаманні традиціям нашого народу, наприклад дерев’яні гойдалки, ходулі, гра у городки то що.
Для огляду живописних ландшафтів берегової частини і острова Хортиці створити канатну дорогу і оглядове колесо, розташувати галявини з базами прокату для підйому в повітря на повітряних кулях, дирижаблях, дельтапланах тощо.
Для водних прогулянок на штучних озерцях і на річці розташувати бази прокату: водяних велосипедів, байдарок, катамаранів, яхт тощо;
По території ландшафтного парку „Вознесенівський”, „Саду радості” до природно-туристичного комплексу „Садиба Вознесенівська” прокласти туристичні стежини.
Вздовж Набережної магістралі упорядкувати доріжки для веломобілів, велосипедів та організувати їх прокат.

2. Етнографічно туристичний комплекс ”Садиба Вознесенівська”
Місце розташування:
зліва від палацу спорту „Юність”, включити територію ринку, низов’я бульвару Центральний до Набережної магістралі/

Перелік робіт:
- створити третій вхід в на територію рекреаційної зони з боку пр.Перемоги
до природно-етнографічного ансамблю „ Садиба Вознесенівська” і ліквідувати звалища побутового сміття, які накопичилися після ліквідації останніх садиб вознесенівців;
- на історичному місті поселення Вознесенівка, де в садибі Прокопа Булата зупинявся під час подорожі козацькими місцями в серпні 1843 році Тарас Шевченко /район колишнього Перекопського провулку/ створити природно-етнографічний ансамбль „Садиба Вознесенівська”, в якому побудувати: дерев’яну капличку;
українську хату з гостинним двором;
справжню криницю;
посадити сад і розбити город;
вирити ставок;
збудувати млин та вітряк;
а також господарчі споруди для тварин.
- поряд розмістити ярмарковий майдан з гостинним двором, майстернями народних митців, гончарнею, кузнею, крамницями для сувенірної продукції з символікою Запорозького краю;
- в природній зоні нижче садиби і ближче до берега створити комплекс оздоровчо-спортивних об’єктів, притаманних культурним надбанням минулого і сучасного :
*майдан для кінного театру, конюшня;
* упорядкувати прогулянкові стежки для верхової їзди;
*майдан для показових і тренувальних заходів шкіл козацьких бойових мистецтв тощо.

3. Культурно-туристичне містечко національних культур „ Ми українські”
Місце розташування:
берегові схили нижче садиби „Вознесенівська” та прибережна територія
до бульвару Центральний.
Перелік робіт:
Побудувати до 20-ти об’єктів, об’єднаних єдиною ідеєю представити різноманіття культурних надбань представників народів, які проживали і проживають на території сучасного міста Запоріжжя.
Кожна національна група в мініатюрних об’єктах представить свої особливості архітектури та оформлення природного ландшафту, організацію культурного відпочинку, національну кухню і мистецтво та інше.
Для розбудови природно-культурних об’єктів містечка залучається Благодійний фонд „Ми українські”, який умовах самофінансування створює підприємство з концесійними обов’язками по відношенню до адміністрації міста по розбудові і забезпеченню діяльності містечка в цілому по мірі його функціонування.

Наслідки створення і експлуатації рекреаційно-туристичного комплексу:

1. Створення рекреаційної території вздовж схилів Дніпра для забезпечення нормальних умов проживання і відпочинку в екологічно - небезпечному районі міста. Залучення громадськості до розбудови парку, пропаганда здорового способу життя і культури природокористування стане позитивно впливати на свідомість запоріжан по відношенню до природи.

2. Залучення місцевих і регіональних наукових об’єднань, підприємств-виробників екологічно чистої продукції та технологій для обладнання природно-паркових об’єктів комплексу.
До речі, Запорізька торгово-промислова палата може запропонувати учасниками виставок-ярмарок прийняти участь у розбудові об'єктів комплексу, наприклад: створення автономних енергоустановок (сонячних, теплових і вітрових ), систем водопостачання та очистки, каналізації тощо для реклами своїх досягнень в створенні моделі міні – екополісу.

3. Цільове та комплексне використання існуючих будівель /бомбосховища, автостоянки і заправки тощо під:
- зали релаксації та психофізичного розвантаження;
-сауни, басейни для сімейного обслуговування:;
-фіто бари та аптеки препаратів з рослинних компонентів;
- кафе із дієтичним і вегетаріанським меню без вживання алкоголю і паління;
- закриті та відкриті ігрові майданчики для проведення природних і сімейних свят і зелені театри тощо,
Всі ці об’єкти і заходи стануть не тільки прикладом для наслідування, а і приносити реальний прибуток, як їх власникам, так і в бюджет міста.

Висновок:

При поетапній розбудові і освоєнні об’єктів комплекс „Вознесіння” стане привабливим містом для оздоровлення та туристичного обслуговування населення і гостей, приносити прибутки всім інвесторам і виробникам екологічно-чистих об’єктів, технологій і продукції.
В перспективі створений міні-екополіс стане координаційним центром виховання самосвідомості суспільства і відродження ландшафтів вздовж Дніпра як на території обласного міста, так і за його межами.

Для потреб нормальних умов життя населення промзони м. Запоріжжя необхідно буде продовжити справу розширення рекреаційних територій навколо острова Хортиці.
Набережна транспортна магістраль відпрацювала свій термін, шкідлива для здоров’я і, згідно обіцянок влади, буде ліквідована. Замість вантажівок, фургонів, і потоків автотранспорту по рекреаційній території необхідно використовувати виключно електротранспорт, веломобілі і велосипеди, тобто екологічно-чистий транспорт, а не виводити додаткові авто магістральні спуски на оздоровчу територію міста.
При прокладенні другої автомагістралі через острів Хортиця, згідно узгодженого з громадськістю проекту, місцева влада обіцяє створити для транзитного транспорту об’їзну дорогу. Яка проляже /по розширеному для цього/ проспекту Металургів в напрямок промзони з виходом на автотрасу Москва-Семфірополь. Реалізація цього проекту надасть можливість залишити берегову територію Дніпра (яка законодавчо охороняється!) для оздоровлення і культурного відпочинку мешканців Лівобережжя.
Зростаюча свідомість і спільна взаємодія громадськості в змозі:
- зупинити владу міста, яка разом з управліннями архітектури і земле відводу невиправдано і незаконно розподіляє природоохоронну землю під проектування і забудову висотних кварталів, гіпермаркетів, чисельних авто заправок, ринків тощо;
- примусити народних депутатів, прийняти необхідні заходи по розширенню рекреаційних територій згідно законодавства.
Майбутнє міста не в приросту та ще більшій скупченості населення для потреб гігантської промзони, а в нормалізації умов його життя і гармонізації з природним середовищем.
Отож, Комплекс “Вознесіння” призваний стати координаційним центром виховання самосвідомості людей в напрямку культури природокористування. Його поетапна реалізація є дієвим стимулом відродження берегових ландшафтів в районі обласного міста, включаючи острів Хортицю і реалізацією впливу першого міні - екополісу ХХІст. на територію Запорозького краю.


ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДІЛАМИ ДО СПРАВИ ВІДРОДЖЕННЯ ПРИРОДИ-ОСНОВИ ЖИТТЯ!

Розробники концепції:
Запорізька міська наукова асоціація  

Запорізький центр популяризації
краєзнавства «Хорс» 

Запорізьке національно-культурне
Товариство «Українська старовина
та заповідна справа» ЗОНКТ «УСЗС»

Благодійний фонд „ Ми українські”.

Виконавець розробки концепціі:
Заст. голови ЗОНУТ «УСЗС» Л.О.Орлова
Моб.8 (068)4497368, e-mail: hortitsa@ukr.net

Джерело: http://--------

Категорія: Устойчивое развитие региона | Додав: green_tourism (10.03.2009) | Автор: Орлова Л.О. E
Переглядів: 2102 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar