ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ У НОВОКАХОВСЬКОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ІНСТИТУТІ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»
Шкуткова Олена Валеріївна, к.х.н., викладач

Новокаховський гуманітарний інститут Університету «Україна»

Прийшов час, коли в сучасному світі постає питання не просто про
екологію планети, а й про культуру людства. Французький географ Елізе Реклю
сказав: «Людина створює навколишнє середовище за своїм образом і
подобою».

Цінностями і сенсом свого буття людство зробило соціокультурну
революцію, яка обумовила прорив його на якісно новий рівень технологічної
свободи і створення нової індустріальної людини, з новим мисленням і
відношенням до природи, до буття. Екологічний аспект свідомості повинен був
певною мірою виконувати протилежну функцію – обмежувати втручання
людини в природні процеси рамками екологічно допустимих на даному етапі
історичного розвитку.

Конструктивне вирішення проблеми ліквідації глобальної екологічної
кризи неможливе поза рамками екологічної культури, яка виступає необхідною
передумовою оптимізації взаємовідносин суспільства та природи. Шлях до
формування екологічної культури населення лежить через ефективну
екологічну освіту та просвіту. Заява Міністрів екології Європейських країн
«Про освіту в інтересах сталого розвитку», яка підписана на Міжнародній
конференції «Київ–2003», підтверджує, що основою виховання майбутнього
покоління повинна стати екологічна освіта. У зв’язку з заявою міністрів
екології, ООН оголосило «Десятиліття екологічної освіти з 2005 р. до 2015 р.».
Проблема екологічного виховання в теорії та практиці викладання не є новою.
Особливий інтерес до цієї проблеми виник ще у 70 – 80-ті роки. За цей час була розроблена «Концепція неперервної екологічної освіти в Україні». 

Необхідно визнати, що частина намічених концепцією завдань на сьогодні
певною мірою реалізується, особливо в шкільних закладах. Тоді, як у вищих
навчальних закладах, де хімія та екологія не є фаховим напрямком, не
виділяється достатня кількість годин на викладання екологічних основ або курс «Екологія» є, але скорочений. 

Тому проблема екологічного виховання молоді у вищих навчальних
закладах є актуальною. Метою роботи було знайти дисципліни, в які можна
ввести екологічний аспект і адаптувати їх до навчального процесу; залучити
студентів до вирішення екологічних проблем через практичний досвід. Таке
поєднання дає більше шансів, що розуміння законів і принципів
природокористування із одержанням фахових знань у молоді перейде на рівень свідомості і стане частиною життя. 

Щоб досягти цієї мети було зроблено кілька кроків. Першим кроком було
вирішено впроваджувати виховну екологічну роботу для технічної
спеціальності «Будівництво» через дисципліни «Хімія» і «Технічна механіка 
рідин і газів», а для спеціальностей гуманітарного напряму - через «Соціологію». 

У курс «Хімія», крім викладення основних понять і законів хімії, було
введено такі теми «Вплив професії на природу та шляхи його оптимізації»,
«Нітрати у побуті і як можна захиститись», «Хімія прання: користь і шкода або
чому безфосфатні порошки?», «Історія виробництва гуми». Щоб студенти
замислились над раціональним використанням водних ресурсів, проводиться
екскурсія на Новокаховський водоканал і завод «Електромаш».

У дисципліні «Технічна механіка рідин і газів» студентів ознайомлюють із
середньовічною системою водопостачання, для усвідомлення того, що люди в
давнину, впроваджуючи гідросистеми, використовували закони природи і
головне, рахувались з ними! Зокрема, ознайомились із гідросистемами Феодосії
і досвідом одержання конденсаційної води – конденсатором Ф.І. Зібольда. У
рамках курсу значна увага приділяється питанням використання екологічно
чистих джерел енергії – геліоенергетики, вітроенергетики, біоенергетики тощо.

З курсу «Хімія» і «Технічна механіка рідин і газів» виділяється на
самостійну та індивідуальну роботу 54 години і 18 годин відповідно. Тому
замість рефератів, які студенти скачують з Інтернету, ми пропонуємо заповнити
цей час, залучаючи їх до наукової роботи.

Другим кроком підвищення ролі природоохоронного аспекту у фаховій
роботі була співпраця з головою Новокаховської громадської екологічної
організації «МАМА-86» Т.Ф. Козак. Спільна праця з «Мама-86» дозволяє вести
системну екологiчну освiту i виховання студентів через участь у різних заходах
і проектах, які проводяться екологічною організацією.

Так, кожен рік студенти університету беруть участь в акції «Джерельце», в
якій допомагають розчищати берегову смугу Дніпра. Саме там, вони
усвідомлюють, що їм доведеться усувати ті перешкоди, які сьогодні так
безвідповідально нагромаджують дорослі та їхні однолітки.

Разом з «МАМА-86» студентами було проведено моніторинг сміттєзвалищ
Північно-Кримського каналу біля с. Чернянка. Стихійний ринок за межами села
створював сміттєзвалище, сміття з якого потрапляло у канал. Експрес-тести на
нітрати показали підвищений їх вміст – 50 мг/дм3. За результатами моніторингу
були надіслані листи до місцевої сільської ради. Результати діяльності
студентів 2 курсу за спеціальністю «Будівництво» Благиня О. і Лєвашова А.
представили на науково-практичному семінарі «Вода: властивості і проблеми»,
який відбувся 22 березня 2010 р. і був присвячений міжнародному Дню води.
На семінарі були проведені експрес-аналізи виявлення нітратів у воді р. Дніпра
(Нова Каховка) і водопровідній воді. Показано, що вміст нітратів у воді не
перевищував норми (50 мг/дм3) і складав 10-25 мг/дм3.

В рамках програми «Зменшення гострих ризиків від непридатних
пестицидів в Україні» студенти їздили до с. Коробки, Новокам’янки, Дмитрівки
Каховського району Херсонської області. В усіх трьох селах знаходились
склади, в яких колись зберігали хімікати, а на сьогодні вони зруйновані.
Студенти змогли побачити, як в 50 м від зернотоку знаходиться розвалений


склад із розсипаними пестицидами, які ж до того мали стійкий різкий запах.
Голова колгоспу с. Дмитрівка не одноразово звертався до влади, щоб ці
пестициди утилізували. Така діяльність запам’ятовується краще, ніж виведена
формула на дошці.

Екологічна організація «МАМА-86» одна із перших звернула увагу на
підвищений вміст нітратів у колодязній воді, коли в Полтавській області почали
помирати немовлята. Громадськість «забила тривогу» і привернула увагу
Полтавської СЕС до причиини цієї проблеми: нітрати у воді.

У Херсонській області теж є такі села, де відсутній водопровід, а в
колодязній воді вміст нітратів перевищує норму. Студентки 3 курсу Безуглая В.
і Проскуріна В. поїхали в с. Корсунка і взяли інтерв’ю у мешканців. Результати
своєї роботи представили на конференції «Экологическая культура и
безопасная санитария», яка відбувалась у Феодосії 29-30 вересня 2010 р на базі Феодосійського політичного інституту за підтримки Феодосійської громадської екологічної організації «МАМА-86». Провівши дослідження вони з’ясували, що поінформованість населення щодо якості питної води в с. Корсунка на належному рівні завдяки роботі, яку проводила Новокаховська «МАМА-86». 
Було проаналізовано можливі причини підвищеного вмісту нітратів у
колодязях: однією з них є використання нітратних добрив у теплицях жителів
села. Інша причина – неправильне планування помешкання і об’єктів санітарно-
гігієнічного призначення (15 м від помешкання і 20 м від джерела води). Так, в
с. Корсунка із 10 проб, взятих на аналіз, 6 не відповідало бактеріологічним
показникам, 9 – санітарно-гігієнічним нормам (вміст нітратів від 51 до 178
мг/дм3).

У поєднанні зусиль викладачів Новокаховського гуманітарного інституту з
працівниками громадськості, зокрема з екологічною організацією «МАМА-86»
студенти отримують знання та вміння, необхідні для реалізації в майбутній
діяльності екологічного аспекту трудової підготовки. Зауважимо, що системою
профорієнтаційної підготовки проблему формування екологічної культури
майбутніх виробничників повністю вирішити неможливо, але зробити певний
внесок у цю справу і можна, і треба. Адже на етапі професійного
самовизначення молоді найбільш стійко формуються ті переконання, з якими
людина буде звіряти свою діяльність протягом усього життя. І надто важливо,

щоб ці переконання мали відповідне екологічне підгрунтя.

Першоджерело - Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції - (PDF, 2,54 Мб)

Категорія: ЕКО просвіта | Додав: NPO (23.09.2011) | Автор: Шкуткова Олена Валеріївна
Переглядів: 1859 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar