ФОСФАТНІ ДОБРИВА ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Нікітіна Світлана Василівна, к.х.н., доцент кафедри хімії Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ Тема «Добрива» входять до програми шкільного курсу хімії та курсів хімічних дисципліни при підготовці еколога, вчителя хімії та біології. Вивчення цієї теми спрямоване на визначення складу основних добрив, їх добування та застосування. Менше уваги приділяється фізіологічній ролі N, P, K і проблемі забруднення навколишнього середовища надлишковими кіль- костями хімічних елементів. Наразі найбільше досліджена проблема нітратів. Застосування добрив пов’язане з небезпекою забруднення ґрунтів важкими металами і продуктами їх радіоактивного розпаду, що входять до складу природних домішок в добривах. Серед цих домішок визначають значні кількості Cu, Zn, Cr, Sr, U, Th тощо. Особливо багато домішок у простому суперфосфаті. Дослідження природних фосфатів, що застосовуєть для виробництва добрив показав, що середній вміст Ra складає 18 · 10-18 Ки/кг, що приблизно в 30 разів більше ніж природний вміст Ra в ґрунті (6 · 10-10 Ки/кг); урану в середньому 59 мг/кг, що приблизно в 10 разів більше ніж звичайно міститься в ґрунті. Ізотопи радіоактивних елементів легко проникають в рослини і накопичуються в них. Ізотопи як Стронцій-90 і Цезій-137, легко проникають у кореневу систему і всі органи рослин. Ізотопи Sr і I переміщуються в рослині досить швидко і вже через 90 год. знаходяться в усіх її частинах. Особливу високу рухливість має Цезій-137. У результаті забруднення ґрунту радіоактивними домішками мінеральних добрив в десятки разів збільшується вміст мікроелементів, що не спричиняє негативної дії на рослини, але виявляє шкідливий вплив на організми тварин та людини. Крім того, фосфатні руди завжди містять Флуор. У процесі переробки фосфату, Флуор хімічно активізується і створюється можливість засвоєння його рослинами, а через них організмами тварин і рослин. Установлено, що 1 т елементарного фосфору в подвійному суперфосфаті містить приблизно 80 кг Флуору, а в простому суперфосфаті – 122 кг. Таким чином, якщо природа створює бар’єр, що захищає живі організми від впливу Флуору, то людина своєю сільськогосподарською діяльністю його руйнує. Тобто виникає необхідність чітко визначити фосфатні добрива як одне з джерел радіації і Флуору, що вцілому впливає на все населення. Фосфатні добрива, внесені на сніг у високих дозах частково змиваються у річки і озера. Там вони викликають інтенсивне цвітіння води, що призводить до зміни екологічної характеристики водойм та збіднення їх флори і фауни. Навіть невеликі дози Фосфору у водах, вистачає для того, щоб створити умови для бурхливого розвитку мікрофлори і планктону, вимирання яких призводить до порушення кислотного режиму водойм. У розрахунку на 1 кг Фосфору, що потрапляє у воду, утворюється приблизно 100 кг фітопланктону. Підрахунки вчених агрохіміків показали, що з 10 частин Фосфору, який витрачено на вирощування кормових рослин, одна частина засвоюється людиною з продуктами харчування, три частини залишаються увібраними ґрунтом, а шість частин з відходами тваринницьких ферм змиваються у водойми, якщо їх не використовують як органічні добрива. Ця частина фосфатів і є джерелом забруднення природних вод. На сьогодні майже 3–4 млн. т фосфатів щорічно надходять з континентів у Світовий океан. Збільшення концентрації важких металів призводить до серйозних анатомо-фізіологічних змін у рослинах. Присутність великої кількості Нікелю в ґрунті і рослинних тканинах обумовлює склеювання хлоропластів. Збільшені дози металів спричиняють різкі зміни в активності ряду ферментів. Це все впливає на рослинність, а разом з тим на тварин та людину. Сучасний розвиток науки і техніки дозволяє так організувати вико- ристання мінеральних добрив, що вони не шкодитимуть навколишньому середовищу, а навпаки його оздоровлятимуть. Для досягнення таких результатів потрібно обрати шляхи попередження негативного впливу мінеральних добрив на довкілля. На сьогодні питання про мінеральні добрива як джерело забруднення навколишнього середовища є досить актуальними, тому їх потрібно розглядати під час навчання хімії як у ЗНЗ, так і у ВНЗ. Першоджерело - Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції - (PDF, 2,54 Мб) | |
|
| |
| Переглядів: 2859 | |
| Всього коментарів: 0 | |