"Зелений світ"

  14 вересня 2005 року в Оргуському інформаційно-тренінговому центрі Мінприроди за участю представників наукових установ, громадськості та органів державној влади відбувся організований Громадською еколого-правовою організацією "ЕкоПраво-Кијв" Круглий стіл з обговорення проекту доповіді Украјни про виконання Конвенціј про біологічне різноманіття та механізму залучення громадськості й інших зацікавлених осіб до підготовки нацдоповідей за Конвенцією.

  Серед найважливіших причин (проблем), які заважають справі збереження біорізноманіття учасники обговорення у багатьох випадках зазначали невідповідну роль органів державној влади. Наведемо деякі характерні оцінки.

  Придатко В.І. (Украјнський центр менеджменту землі та ресурсів (УЦМЗР): Відсутність роботи із територією в цілому, захоплення екомережею, відсутність Закону "Про збереження біорізноманіття".

  Коробко М.І. (УЕА "Зелений світ"): Залежність інспекційних служб від місцевих органів влади, відсутність предметној відповідальності органів виконавчој влади за порушення ними вимог екологічного законодавства, низька обізнаність населення та персоналу інспекційних служб у питанні збереження біорізноманіття. Під час ведення господарськој діяльності, освоєння нових земельних ділянок не здійснюється ніяка оцінка та аналіз щодо вжиття заходів для збереження біорізноманіття, на об'єктах ПЗФ нижчих категорій нерідко має місце руйнівна cамодіяльність населення та суб'єктів підприємницькој діяльності за умов поблажливого ставленн інспекційних служб.

  Миронова Л.П., Костенко Н.С. (Карадагський природний заповідник, НАНУ): Деморалізація суспільства під тягарем соціально-економічних проблем, корупція, недоінформованість населення.
  Дулицький А. (Кримська асоціація підтримки біорізноманіття Гурзуф-97): Підміна цілі і задачі щодо збереження біорізноманіття, відсутність розуміння значущості збоку влади.
  Бригадиренко В.В. (Дніпропетровський національний університет): Невірна загальнодержавна концепція: Мінприроди має працювати не на зменшення антропогенного тиску на середовище існування людини, а на консервацію, збереження тих небагатьох популяцій рідкісних організмів, що залишились. Причина грунтується на розмиванні поняття екологіј, науки про живі організми та јхні зв'язки з навколишнім середовищем. Проблема не зрушить із мертвој точки, доки охороною біорізноманіття в Мінприроди та його обласних управліннях будуть займатися люди без біологічној освіти (економісти, юристи, інженери-технологи та інш. Про популяціј зникаючих видів нікому нічого невідомо).

  Ці красномовні характеристики повною мірою ілюструють сучасний стан державној політики в царині збереження біорізноманіття. Нам невідомо, якою мірою авторами Третьој національној доповіді враховані оцінки з предмету обговорення, зроблені представниками громадськості та науковцями, і чи враховувалися вони взагалі, але достеменно відомо, що за чотири роки, що минули з того часу, жодних позитивних зрушень у практиці охорони біорізноманіття не сталося.

  Законом Украјни "Про природно-заповідний фонд Украјни" (ст. 60, ч.
  2) "охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших
  (нижчих - авт.) категорій покладається на підприємства, установи та
  організаціј, у віданні яких вони перебувають... Органи місцевого
  самоврядування, місцеві державні адміністраціј, виконавчі органи
  місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та
  об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них
  завдань."

 Саме в ідеологіј цієј норми Закону прихована трагедія заповідання переважној кількості об'єктів, що покликані підтримувати екологічну рівновагу на територіј Украјни. Приймаючи під тиском місцевих органів влади у своє відання природо-заповідні об'єкти і не маючи до цього ні відповідној мотиваціј, ні коштів, ні знань, підприємства, установи та організаціј повсюдно лише формально відбувають свою місію, залишаючи в забутті доручені скарби. Владні ж структури, які, у відповідності із законом, лише сприяють охороні й збереженню, не несуть повною мірою відповідальності за стан збереження згаданих об'єктів.

 У той же час, як регіональні підрозділи Мінприроди Украјни, так і саме міністерство, змирилися з таким порядком речей, і в разі появи упущень в практиці охорони об'єктів ПЗФ не вживають заходів для јх виправлення, не ініціюють позовів щодо притягнення винних до
 відповідальності.

 Наочно цю проблему варто проілюструвати прикладами. За останніми даними, природно -заповідний фонд міста Кривого Рогу нараховує 13 об'єктів. З них три - загальнодержавного значення: Криворізький ботанічний сад, ландшафтний заказник "Балка Північна Червона" та
 геологічна пам'ятка природи "Скелі МОДРу". Решта - місцевого значення.

 Про те, яку роль в природоохоронних заходах місцевих органів влади відводиться згаданим об'єктам, можна судити з огляду на зміст недавньој прес-конференціј начальника управління екологіј Криворізького міськвиконкому Віталія Филимонова, з якој витікає, що з початку року в рамках Програми виходу з екологічној кризи, що діє з 2000 року, профінансовано природоохоронних заходів на суму майже 70 мільйонів гривень. Кошти були витрачені на запобігання забрудненню водного середовища, ліквідацію наслідків підтоплення, озеленення
 територіј міста тощо.

 Для об'єктів природно-заповідного фонду, як і щорічно, коштів не знайшлося. Проте јхній стан начальник управління оцінив як задовільний, хоча не оминув відзначити, що геологічну пам'ятку
 природи забруднюють побутовими відходами, там влаштовують стихійні сміттєзвалища тощо. У балці "Північна Червона" використовують прилеглі територіј під приватні городи.

 Названими сентенціями обмежується вся природоохоронна діяльність Криворізького міськвиконкому по відношенню до об'єктів природно-заповідного фонду. Фактично ж ситуація у цій царині значно складніша.

 Бо насправді під городи використовуються не лише прилеглі до ландшафтного заказника територіј, а й територія самого ландшафтного заказника "Балка Північна Червона", який підпорядкований управлінню містобудування і архітектури виконкому Криворізькој міськој ради. У непересихаючий струмок, що протікає в руслі балки, здійснюються скиди господарсько-фекальних стоків одного із селищ, а рослинний покрив земној поверхні заказника щорічно безкарно випалюється.

 Міське управління містобудування і архітектури, крім володіння охоронним свідоцтвом, жодним чином не причетне до функціонування заказника, все віддано на відкуп стихіј. Природні скарби балки Північна Червона, безграмотно і безпідставно розділені на дві частинки у вигляді заказника загальнодержавного та заказника місцевого значення з однойменною назвою, зазнають варварського руйнування. Міська влада, протиправно дозволивши так звану рекультивацію поверхні геологічних відшарувань для дачно-садівничого освоєння, знищила унікальні відшарування кристалічних порід, які характеризували весь стратиграфічний розтин Криворізького залізорудного басейну. Крім того, за межами цих заказників залишились багатогектарні площі, що мають ландшафтну та біологічну цінність.

 Знищені таким чином заповідні об'єкти десятиліттями перебувають на обліку в документаціј Мін природи як існуючі. Так само на природоохоронному обліку перебуває знищена із застосуванням технічних засобів геологічна пам’ятка природи місцевого значення "Виходи амфіболітів".

 Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Скелі МОДРу", відповідальним за збереження якої є Криворізька геологорозвідувальна експедиція та кілька акціонерних товариств, які за всіма ознаками припинили своє існування, давно перетворилася в несанкціоноване сміттєзвалище. а місці природної петрофільної рослинності в результаті накопичення гумусу за рахунок процесів гниття сміттєвих мас, буяють зарослі бур'янів. Представники стурбованої громадськості попереджають про небезпеку загибелі об'єктів ПЗФ, одначе
уповноважені державою природоохоронні служби лише створюють видимість
відповідної діяльності.

 Окреме місце через невизначеність свого статусу займає нещодавно створений по сусідству з Крив.басом державний ландшафтний заповідник "Інгулецький степ", загальною площею 4 тисячі гектарів. Його становлення від самого початку перебуває під загрозою . Первісно зарезервовані 1992 року за указом Президента Украјни площі степу мали набути статусу державного ландшафтного заказника в 1995 році. Одначе це сталося лише 2002 року, коли охоронне свідоцтво на цей об'єкт було надане Недайводській сільській раді. За минулий час виготовлені межові знаки невідомо куди зникли, а місце розташування самого заказника неспроможні визначити ні керівництво сільради, ні природоохоронні служби.

 За версією керівництва сільради, територія заказника співпадає з виділеними сільрадою в 1996 році приватизованими земельними наділами власниками земельних ділянок. З іншого боку, природоохоронні служби погодили будівництво кар'єру з видобутку граніту на площі з унікальним рослинним і тваринним світом. Численні звернення представників громадськості до всіх інстанцій Мінприроди, з міністром включно, з проханням провести незалежну перевірку порушень заповідного статусу державного заказника "Інгулецький степ" завершуються безпредметними відписками, базованими на висновках регіональних інспекційних служб, які не мають необхідних знань з предмету науки про біорізноманіття.

 Підсумовуючи картину загального стану збереження об'єктів природно-заповідного фонду, підпорядкованих юрисдикціј місцевих органів самоврядування, можна дійти висновку про наявність значној кількості загроз для подальшого збереження вітчизняного біорізноманіття. В јх числі:

 1. Відсутність системи резервування територій для об'єктів ПЗФ;

 2. Безвідповідальність місцевих органів самоврядування за доведення до деградаціј підконтрольних об'єктів ПЗФ;

 3. Наявність пріоритету повноважень місцевих органів влади перед центральними у питаннях надання статусу об'єктів ПЗФ для особливо цінних природничих утворень;

 4. Низька кваліфікація працівників природоохоронних органів;

 5. Відсутність реагування Мінприроди в законодавчому полі щодо створення належних умов для збереження ПЗФ Украјни та конфлікт його інтересів у сфері природоохоронној та ресурсодобувној діяльності.