Ключові меседжі регіонального обговорення

«Протокол про воду та здоров’я: регіональні пріоритети, цілі та завдання щодо покращання доступу до безпечної води та санітарії в Україні».
 

Семінар «Мама-86-Нова Каховка»

Питна воді не завжди відповідає САНПіНу. 

Є проблема з очисними спорудами, це завдання вирішує міський водоканал. 

Координатор проекту з перегляду національних цільових показників до Протоколу - Анна Цвєткова ( ВЕГО "МАМА-86") докладно ознайомила з завданнями України щодо впровадження Протоколу про воду та здоров’я. 

Протокол про воду та здоров’я Європейської Економічної Комісії ООН підписаний у Лондоні в 1999р. 36 країнами, ратифікований Україною у 2003 р. Його мета: забезпечити право кожного європейця на безпечну воду та санітарію за доступними цінами та підтримку найбільш незахищених верста населення. 

Глобальні критерії права на воду і санітарію, якими є: 

наявність - достатнє ( 20 -50 л/добу) забезпечення кожного необхідною кількістю води для особистих та домашніх потреб та забезпечення туалетом; 

якість – питна вода має відповідати стандартам якості. Туалети мають бути гігієнічними та технічно безпечними, забезпечені водою для прибирання та миття рук після відвідування туалету. 

Доступність – неперервні (цілодобово) послуги водопостачання (далі ВП) та водовідведення (далі ВВ) для кожного в домі або поблизу нього. Прийнятність – забезпечення гідних та безпечних умов ВП і ВВ із врахування культурних традицій, гендерної специфіки (облаштування окремих туалетних кімнат для жінок та чоловіків; врахування вікових (для дітей) або фізичних особливостей (для інвалідів) обладнання туалетних приміщень, кімнат для миття рук або кімнат гігієни. 

Економічна доступність – плата за послуги має бути доступною кожному і не створювати економічних перешкод щодо забезпечення споживача продуктами харчування, житлом та медичною допомогою. 

Доступ до інформації – споживач має знати про якість та умови надання послуг, якість питного водопостачання.

Треба виховувати у молоді бережливе відношення до води.

Про проблеми доступу до води та санітарії – за дотримання санітарного законодавства відповідає Держспоживслужба. Існує багато прогалин у діючому законодавстві, які не дають можливість забезпечувати на належному рівні потреби водопостачання та водовідведення, а вони областях схожі: якість води, доступ до неї, особливо гостро стоїть доступ до санітарії, управління стічними водами, зношеність водопровідно-каналізаційних мереж тощо.

Через введення мораторію на перевірки, підприємства водопостачання з низькими екологічними ризиками перевіряються лише 1 раз на 5 років. Повноцінній перевірці підлягають лише кілька підприємств. Досі значна частка приватного сектору міста Запоріжжя не каналізована. 

Також законодавство не чітко визначає обсяги робіт, виконавців, терміни, відповідальність.

Наприклад, в місті Ужгород є добра практика, коли водокористувач навіть у приватному секторі платить кошти за водовідведення спів розмірно об’єму водопостачання. Бо використана вода має кудись діватися, забруднюючи при цьому ґрунти і підземні води. 

Доступ до питного водопостачання та водовідведення в нашій державі - це дві великі різниці і вони на Національному рівні не урегульовані. Безконтрольні стоки забруднюють середовище і це велика проблема. Потрібні відповідні Правила і сильний контроль. 

«Для проведення контролю необхідно вести повний аналіз води який досить дорого коштує, і щоб дослідити всі необхідні показники води в області не знайдеться лабораторії яка могла б це зробити». – як кажуть представники Держспоживнагляду 

Є загрозлива ситуація щодо дослідження якості питної води в Україні. Якщо мало показників, то цю роботу можна назвати екологічний моніторинг, а не санітарний і Кабінет Міністрів України не виділить кошти на цю роботу. Багато разів намагалися вилучити якість питної води з Закону України про питне водопостачання і це є дуже погана тенденція. 

Про погані наслідки забрудненої води надав дані начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Так, Держсоживслужба Херсонської області у 2017 р. зафіксувала захворюваність населення у Білозерському районі на Гепатит А через воду, оскільки, в районі є місця де немає водопостачання і люди тримають воду у ємностях. Через безконтрольне використання води різними особами, до ємкостей з водою потрапив вірус Гепатиту А, який і став причиною захворювання людей. 

Потрібно оптимізувати ситуацію з лабораторними дослідженнями води, треба брати технологічну схему родовища, взяти данні спостережень які ведеться 10-20 або 30 років і обрати основні індикатори які викликають турботу і по ним робити лабораторне дослідження. 

Ситуація в м. Запоріжжя не є найкращою: житловий фонд на 87,6% охоплено центральним водопостачанням, на 67,1% – центральною каналізацією (дані 2013 р.). З подорожчанням послуг на водопостачання та водовідведення і зменшенням субсидій, прогнозовано, що деяка частина населення втратить доступ до води та санітарії.

Отже, держава та місцева влада має нарешті створити стратегію модернізації житлово-комунальної сфери, стимулювати енергозбереження та зниження видатків водопровідно-каналізаційних підприємств, щоб забезпечити право на воду та санітарію, бо без цього неможливе наше з вами здоров’я.

Держава, яка є стороною протоколу, має зробити цільові показники (чого потрібно досягти), а потім розробити програму досягнення цих цілей. Після чого раз на три роки держава має звітуватися про досягнення цих цілей. У жодній з розроблених попередніх програм не було чітких цільових показників і вони майже не фінансувалися – А.М. Цветкова

Ранжування питань і пропозицій до 20 цільових областей Протоколу. 

Найбільш резонансним виявилося перше питання якості питної води, що подається населенню, ст.6.2(а). Його вирішили здійснювати, як на Національному рівні так і місцевому. 

Національний рівень потребує: моніторинг, законодавство, реформа відомчого контролю якості питної води, зниження кількості обов’язкових показників, визнання експрес-аналізу, спрощення атестації лабораторій, затверджувати САНПіН з урахуванням географічних особливостей регіонів України, реформи контролю і дати можливість, щоб вона була економічно доступна для оператора, урегулювати санепідзаконодавство для ефективного контролю. 

Місцевий рівень - це відстеження якості питної води.

Цільова область «Скорочення масштабів спалахів та випадків захворювань, пов’язаних з водою» ст 6.2(b). Для неї треба розробити механізм санепідрозслідування спалахів, звітування щодо захворюваності через водний фактор. Пріоритети - місцевий та національний.

Цільова область «Доступ до питної води» ст.6.2.(с). Аудиторія визначила місцевий пріоритет та національний. Переглянути Програму «Питна вода України» з більшим фокусом на сільські об’єкти. Проблеми географічної нерівності неможливо вирішити без державної допомоги.

Цільова область «Доступ до умов санітарії» ст.6.2.(d) вирішили надати місцевому пріоритету, а також національному для розробки і затвердження програми по санітарії.

Цільова область «Рівень роботи колективних та інших систем водопостачання» ст.6.2 (е) 1 частина та Цільова область «Рівень роботи колективних та інших санітарних систем» ст.6.2(е) 2 частина. - місцевий рівень пріоритету. Навантаження на місцевий бюджет не спів розмірний з необхідними витратами. Зняті всі програми для фінансування зарплат вчителям та медикам. І тому для вирішення проблем водоканалу, мережам, якого вже по 50-60 років, допомоги чекати немає звідки. Якщо держава не буде надавати ціле направлено кошти, нічого не можна буде зробити для покращення ситуації.

Цільові області «Застосування визнаних хороших практик для управління водопостачанням та санітарією» ст.6.2.(f) 1а та 2а частина, -- не урегульований терміну «хороші практики» в Українському законодавстві.

Цільова область «Наявність скидів неочищених стічних вод у водні об’єкти в рамках дії Протоколу ст.6.2 (g) і, визвала багато суперечностей і пріоритет не визначили, як і не визначили пріоритет для «Наявність неочищених зливових вод, переливання у систем каналізації у водні об’єкти ст.6.2 (g).

Цільовій області «Якість стічних вод з очисних споруд у водні об’єкти в рамках дії Протоколу ст.6.2 (h) надано місцевий пріоритет.

Цільова область «Захоронення або повторне використання мулу з колективних систем санітарії або інших споруд» ст.6.2.(і), 1 частина не розглядалася так як потребувала системного підходу.

Цільова область «Якість стічних вод, що використовується для поливу» ст.6.2.(і) 2 частина. Аудиторія не визначила окремих пріоритетів.

Цільова область «Якість вод, які використовуються як джерела питної води» ст.6.2 (j) 1 частина. - місцевий рівень так і національний пріоритет. 

Цільова область «Якість вод, що використовуються для купання» ст. 6.2 (j) 2 частина - визначена, як місцевий пріоритет.

Цільова область «Якість води, що використовується для аквакультури ст. 6.2 (j) 3 частина аудиторія не змогла визначити конкретного пріоритету.

Цільова область «Застосування визнаних хороших практик для управління замкнутими водами наявними для купання» ст.6.2 (k). Аудиторія не розглядала це питання.

Цільова область «Визначення та відновлення особливо забруднених місць, які впливають або можуть мати негативний вплив на водні ресурси і об’єкти, що підпадають під дію Протоколу, і є джерелом загрози виникнення захворювань, пов’язаних з водою» Ст. 6. 2(l) - аудиторія віднесла до Національного пріоритету.

Цільова область «Ефективність систем управління, розвитку, захисту та використання водних ресурсів,» Ст. 6. 2 (m). Як повідомила Цвєткова А.М. стосується басейнових принципів управління водними ресурсами і має регіональний рівень пріоритету. 

Цільова область «Частота публікації інформації щодо якості питної води, що постачається та інших вод, яких стосується» Протокол, Ст. 6.2(n). За визначенням аудиторії є місцевим пріоритетом.