РОЛЬ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОПЕРЕДЖЕННІ ХЕМОФОБІЇ УЧНІВ
природничої освіти розв’язання таких глобальних проблем, як збереження довкілля і здоров’я нації, цілком і повністю залежить від якості хімічної підготовки випускників загальноосвітніх навчальних закладів. На тлі цього здавалося б логічним очікувати посилення ролі природничої освіти та її окремих ланок. В дійсності ж, престиж хімічних знань падає. Випускників ЗНЗ, котрі бажають продовжувати навчання за хімічними спеціальностями з року в рік стає менше, відповідно кількість випускників, котрі обирають ЗНО з хімії невелика ( приблизно 5 %). Не знімаючи відповідальності з учителів за якість знань учнів, за застосування сучасних засобів і новітніх технологій навчання, а з розробників програм та авторів підручників за зміст і якість навчально-методичного забезпечення навчального процесу, зазначу, що формуванню позитивної мотивації школярів до навчання хімії зашкоджують наслідки забруднення навколишнього середовища, падіння престижу хімічних спеціальностей, захоплення сучасних випускників спеціальностями, що виходять за межі сфери матеріального виробництва. А також зменшення обсягів виробництва продукції вітчизняної хімічної промисловості, застаріла матеріально-технічна база багатьох підприємств, внаслідок чого хімічні професії не потрапляють у число престижних. І це не може не турбувати вчителів, батьків, суспільство. Сьогодні ми вимушені констатувати, що у багатьох людей хімія асоціюються не з усвідомленням її непересічної ролі у розв’язанні нагальних проблем людства, розвитку суспільного господарства, забезпеченні добробуту людини, а з забрудненням навколишнього середовища. техногенними катастрофами, наркоманією, хімічною зброєю тощо. На фоні цього розвивається хемофобія – страх хімічного отруєння неякісними продуктами харчування, забрудненим відходами хімічних виробництв повітрям та водою. Безперечно, хімічні виробництва забруднюють навколишнє середовище, а окремі речовини, що використовуються у побуті, при неправильному використанні наносять шкоду людині. Однак, чи знайдеться нині хоча б одна людина, котра б добровільно відмовилася від благ цивілізації – металів, пластмас, ліків, нафтопродуктів тощо? Тож слід усвідомлювати, що причиною негативного впливу хімічної продукції на живу природу, здебільшого, є відсутність у працівників заводів належних хімічних знань, або нехтування ними у виробничій діяльності. Тобто, одні й ті ж самі хімічні закони та процеси, в руках одних творять добро, а в руках інших – зло. Сприяти першому, й уберегти учнів від другого – ось головне призначення шкільного курсу хімії. Тільки у такий спосіб можна уникнути хемофобії. Хімічні знання нині необхідні не лише тим, хто працює на хімічних виробництвах, а й усім без винятку людям. Відтак, сучасному випускнику загальноосвітніх навчальних закладів необхідно мати відповідні знання та уміння щодо безпечності речовин та правильного використання хімічної продукції. Особлива роль, на наш погляд, у цьому покладається не на репродуктивну діяльність із вивчення формул, рівнянь реакцій тощо, хоча і це має неабияке значення у навчання хімії, а на дослідницькій діяльності учнів. По-перше, воно розвиває самостійність, вчить робити передбачення (висувати гіпотези), здійснювати пошук способів доведення. По-друге, безпосередньо працюючи з речовинами, учні опановують способами їх практичного використання без шкоди власному здоров’ю і довкіллю. Так, з метою закріплення і застосування знань учні виконують на уроках короткотривалі дослідження від самого початку вивчення хімії в основній школі і до завершення навчання у випускному класі старшої школи. Перш за все, це лабораторні досліди і практичні роботи, передбачені програмою. Однак спектр дослідницької діяльності учнів можна відчутно розширити за рахунок довготривалих досліджень, які виконуються у межах навчальних проектів. Навчальні проекти – це освітня технологія, що передбачає дослідницьку діяльність учнів під керівництвом вчителя. Робота над проектом містить ряд етапів: вибір теми, аналіз можливостей виконання проекту, збір необхідної інформації, висування ідеї проекту, планування, організацію і виконання роботи, самооцінку, захист. Тобто, виконання проектів – це шлях до практичного втілення хімічних знань та вмінь учнів, до творчого розвитку школярів, до формування переконання в тому, що не хімія винна у негараздах навколишнього середовища, погіршенні стану здоров’я багатьох людей, а відсутність належних хімічних знань. Таке переконання не залишає місця для хемофобії. Зазвичай, дослідницька діяльність учнів у процесі навчання хімії тісно пов’язана з біологією, екологією, географією, економікою тощо. Все це забезпечує дослідницькій діяльності роль важливого чинника формування високоосвіченої особистості Першоджерело - Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції - (PDF, 2,54 Мб) | |
|
| |
| Переглядів: 1542 | |
| Всього коментарів: 0 | |