РОЛЬ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЕКТІВ У ФОРМУВАННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ШКІЛЬНОЇ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ ПЕРЕХОДУ СУСПІЛЬСТВА ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Бойчук Юрій Дмитрович, д.п.н., зав. кафедри Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди Малікова Світлана Олександрівна, методист КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти” У сучасних умовах загострення глобальної екологічної кризи основною стратегією виживання стає перехід суспільства до сталого розвитку. Це передбачає таку організацію господарської діяльності людини, що не порушує біосферні процеси, має збалансований і невиснажливий характер природокористування, забезпечує збереження і розвиток здоров’я людини. Сталий розвиток суспільства неможливий без трансформації соціально- економічних пріоритетів України, удосконалення освіти, орієнтації підростаючого покоління на нову модель взаємин з навколишнім середовищем. Створення системи екологічної освіти і виховання молоді є одним із пріоритетів державної політики України в галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. На сучасному етапі переходу суспільства до сталого розвитку необхідні нові підходи до вирішення проблем екологічної освіти, яка не тільки формує систему конкретних екологічних уявлень, понять і законів, а й викликає прагнення людини брати особисту участь в екологічній діяльності. Потреба суспільства в активних громадянах, здатних до самоосвіти і саморозвитку, швидкої адаптації до нових умов, зумовлює пошук таких методів навчання, які поєднували б інтереси особистості й суспільства. Тому дедалі більшу увагу вчителів загальноосвітніх і позашкільних закладів привертає метод проектів. Серед них особливе місце належить учнівським екологічним проектам, як високоефективній педагогічній технології підготовки підростаючого покоління до вирішення сучасних екологічних проблем. Методу проектів належить провідне місце серед сучасних методів навчання, які формують активну позицію учнів, розвивають дослідницькі уміння і навички, формують і реалізують принцип зв’язку навчання з життям. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок, критичного і творчого мислення, умінь самостійно конструювати свої знання, вести науковий пошук, орієнтуватися в інформаційному просторі, тобто розвиток тих особистісних якостей, які необхідні сучасній людині. "Усе що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де та як я можу ці знання застосовувати” - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка і приваблює багато освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями. На Харківщині на виконання державної "Концепції екологічної освіти України” упродовж дев’яти років поспіль проводиться обласний конкурс-захист учнівських екологічних проектів. Мета проведення обласного конкурсу-захисту учнівських екологічних проектів – привернення уваги шкільної молоді до сучасних екологічних проблем та залучення її до безпосередньої практичної екологічної діяльності. Завдання конкурсу-захисту екологічних проектів: оволодіння основами екологічних і природоохоронних знань; висвітлення сучасних екологічних проблем та формування особистісного відповідального ставлення до екологічних проблем рідного краю; формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємозалежність усіх компонентів у природі, подолання споживацького ставлення до природи; опанування теоретичними знаннями, необхідними для розв’язання конкретного практичного завдання; оволодіння самостійними дослідницькими навичками (постановка проблеми, збирання і обробка інформації, проведення експериментів, аналіз одержаних результатів; оволодіння уміннями приймати відповідальні рішення щодо збереження навколишнього середовища; формування екологічної культури школярів. Можна виділити такі пріоритетні напрями учнівської проектної діяльності: роль живих організмів (бактерій, грибів, рослин і тварин) в екосистемах; вивчення структури популяцій (вікової, статевої, генетичної, соціальної); моніторинг міграцій тварин; вивчення біології та екології рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин та розробка можливих шляхів їх охорони; створення шкільних лісництв, екологічних стежинок, мікрозаказників; вивчення екологічного стану навколишнього середовища з використанням біоіндикаторів; екологічні аспекти регуляції чисельності шкідників сільськогосподарських і лісових культур; вивчення ареалів та запасів лікарських рослин; вивчення екологічного стану об’єктів природно-заповідного фонду Харківщини; вивчення впливу хімічних факторів на природні екосистеми та стан здоров’я людини; різні шляхи вирішення екологічних проблем великих та малих міст. При проведенні конкурсу-захисту учнівських екологічних проектів використовувалися такі параметри зовнішньої оцінки проекту: значущість і актуальність висунутої проблеми, її адекватність тематиці, що вивчається; коректність використовуваних методів дослідження і методів обробки одержуваних результатів; активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей; при груповому проекті – колективний характер ухвалюваних рішень; характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнення учасників проекту; необхідна і достатня глибина проникнення в проблему; залучення знань з інших галузей; доказовість схвалюваних рішень, уміння аргументувати свої висновки; стан практичної реалізації проекту; економічна доцільність проекту; відповідність оформлення проекту до чинних вимог; оцінка прилюдної презентації проекту (уміння відповідати на питання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей). Конкурс-захист екологічних проектів учнів загальноосвітніх навчальних закладів відбувається в два тури. У першому заочному турі проводиться оцінювання робіт учасників за такими критеріями: аргументоване доведення актуальності проекту, чіткість формування його мети і завдань; ступінь висвітлення сучасних наукових досліджень з даної проблеми, правильність використання наукової термінології; інноваційність проекту та ступінь його практичної реалізації; обґрунтування обраних методик, їх доступність для самостійного виконання; повнота викладання одержаних результатів, їх ілюстрованість; аргументованість висновків та відповідність завданням роботи; відповідність оформлення роботи до вимог. Заочний тур також передбачав написання учасниками конкурсу домашнього завдання – екологічного ессе, де учень описує певну екологічну проблему та розкриває власне ставлення до неї. Другий тур складається з виконання письмової контрольної роботи, що сприяє підвищенню рівня сформованості екологічних знань школярів та прилюдного захисту проекту. Проводиться також постерна сесія, що дає можливість наочного представлення автором свого проекту та вільного спілкування і обговорення всіх проектів усіма учасниками. Публічний захист проекту проводиться перед загальною аудиторією учасників конкурсу, журі та всіх бажаючих. Учасники готують комп’ютерну презентацію, що допомагає більш яскраво представити роботу. Доповідач повинен стисло обґрунтувати актуальність вибору теми дослідження, оголосити мету і завдання, обрані методики, повідомити про результати роботи та зробити на їх підставі висновки, пропозиції до подальшого плану дій, висвітлити ступінь практичної реалізації результатів наукового пошуку. У зв’язку з тим, що хімічним забруднювачам належить важлива роль в погіршенні якості навколишнього середовища, при проведенні конкурсу працює секція "Хімія довкілля та екологічно чисті технології”, де школярі мають змогу захищати екологічні проекти хімічного спрямування. Найбільш часто учні обирають тематику проектів, які пов’язані з вивченням та розробкою шляхів зменшення забруднення природних поверхневих вод нітратами, солями важких металів, нафтопродуктами та пестицидами; з’ясуванням впливу хімічних речовин на виробництво сільськогосподарської продукції; дослідженням хімічного складу повітря, атмосферних опадів, ґрунту; вивченням впливу хімічних факторів на різні показники здоров’я людини; вирішенням проблем забруднення територій відходами промислових хімічних виробництв; розробкою технологій утилізації та рециклінгу промислових та комунально-побутових стічних вод і твердих відходів; розробкою технологій використання екологічно чистих джерел енергії; забезпечення екологічної безпеки питної води та продуктів харчування; моніторинговими дослідженнями міграції хімічних екотоксикантів у навколишньому середовищі та живих організмах. Отже, виконання учнівських екологічних проектів та їх захист стає основою формування високого рівня екологічної культури, особистої причетності та відповідальності за збереження та раціональне використання природних ресурсів як важливої умови переходу суспільства до сталого розвитку. Першоджерело - Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції - (PDF, 2,54 Мб) | |
|
| |
| Переглядів: 2292 | |
| Всього коментарів: 0 | |