Ящук Людмила Борисівна, к.х.н., доцент

Черкаський державний технологічний університет

Фесак Олександр Юрійович, к.х.н., доцент

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Процеси європейської інтеграції дедалі сильніше впливають на таку
важливу сферу життя українського суспільства як освіта. Сучасний університет
здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог,
дедалі наполегливіше працюючи над практичним приєднанням до Болонського
процесу. Це проявляється у вдосконаленні методології вищої технічної освіти і
приведенні її у відповідність до значних суспільних та технологічних
перетворень, які відбуваються як у нашій країні, так і у світі вцілому. Таким
чином, реформуючи методи навчання, викладачі намагаються вести підготовку
фахівців, здатних подолати виклики природи, суспільні, економічні,
технологічні та інші запити сучасного світу. Вихідним положенням екологічної
освіти у вищій школі є продовження базової шкільної освіти на наступному,
більш високому рівні з метою формування у студентів екологічних знань та
основ біосферного світогляду. Активізація господарсько-виробничої діяльності
людини в сучасних умовах природокористування й глобальні масштаби її
антропогенного впливу на головні складові біосфери створюють ситуацію
гострої екологічної кризи, обумовлену деградацією об'єктів навколишнього
середовища. Сучасному фахівцю в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування необхідно уміти передбачати наслідки 
впровадження нових технологій, знати особливі властивості різних хімічних
сполук при їх попаданні в навколишнє середовище, оцінювати їх дію на
біосферні процеси. Це важливо при розробці стратегії переходу до стійкого
розвитку, оскільки збереження і вдосконалення людської цивілізації можливе
лише в умовах стабільного функціонування біосферних систем підтримки
життя на Землі. Відомо, що в основі процесів, що обумовлюють сучасний стан
біосфери, лежать фізико-хімічні перетворення в літосфері, гідросфері,
атмосфері і живих організмах. Ці перетворення є предметом вивчення таких
областей хімії як геохімія, агрохімія, фотохімія, гідрохімія, біохімія тощо.
Проте глобальні процеси, що відбуваються в навколишньому середовищі і
обумовлені як природними, так і антропогенними чинниками, свідчать про
тісний взаємозв'язок між явищами, що відбуваються за участю абіотичних
компонентів в різних геосферах, і біогеохімічними циклами. Цей взаємозв'язок
підкреслював В.І. Вернадський в своїй книзі „Хімічна будова біосфери Землі і її
оточення ”.

Програма підготовки фахівців з екології включає ряд дисциплін хімічного
профілю, до яких належать: нормативна дисципліна "Хімія з основами
біогеохімії", та дисципліни вибіркової частини "Неорганічна хімія",


"Аналітична хімія", "Колоїдна хімія" "Хімія навколишнього середовища",
"Хімія органічних сполук" тощо. Вибір дисциплін обумовлюється
спеціалізацією, діяльністю навчального закладу, розвитком регіону. Головним
завданням таких дисциплін є поглиблення базових знань з хімії, вивчення
процесів міграції і трансформації хімічних сполук природного і антропогенного
походження в атмосфері, гідросфері та літосфері, характеристика основних
хімічних полютантів, визначення рівня забруднення та шляхів запобігання
емісії цих речовин в біосферу.

Метою курсу "Хімія органічних сполук" є формування та закріплення
знань про будову органічних сполук, їх властивості та шляхи трансформації,
вплив основних класів органічних сполук та їх похідних на навколишнє
природне середовище. В процесі викладання курсу висвітлюються питання
класифікації сполук, їх хімічних властивостей, галузей застосування та
екологічних наслідків їх впливу на довкілля. Значна увага приділяється
питанню впливу окремих токсикантів на здоров'я людини.

Робоча програма курсу «Хімія органічних сполук» включає 17 основних
розділів, які відображають теоретичний лекційний матеріал дисципліни.

У програму включено систему критеріїв оцінювання знань студентів за 2
модулями:

. модуль№1: «Будова органічних сполук»;


. модуль №2 «Екологічні аспекти застосування органічних сполук».


Програма курсу розрахована на вивчення дисципліни у одному семестрі та
включає наступні види аудиторних занять: лекції та лабораторні роботи. Також
передбачається виконання поточних та модульних контрольних робіт.

Здобуття практичних навиків роботи з обладнанням та хімічними
реактивами відбувається на лабораторних заняттях, тематики яких підібрані з
урахуванням сучасних вимог підготовки фахівців-екологів. З метою якісного
засвоєння знань визначено перелік тем самостійної роботи студентів з усіх
основних розділів курсу та запропонована література для виконання
індивідуальних завдань.

Особливості професійної підготовки студентів-екологів та системні
дослідження в сфері антропогенного впливу на природне середовище
попередньо обумовлюють наявність комплексних знань та інтеграції цілої
низки дисциплін. Вивчення нормативних дисциплін, поряд із хімічними,
потребує розробки міждисциплінарних програм навчання студентів,
реорганізації наукових досліджень орієнтованих на вирішення складних
екологічних проблем, розширення та поглиблення знань студентів, здобутих у
процесі вивчення теоретичних курсів. Таким чином, накопичені знання
потрібні для аналітичного мислення, здатності аналізувати та розв’язувати
нестандартні екологічні проблеми, які нині все частіше виникають. Це сприяє
глибокому аналізу наявних екологічних проблем регіону, розробці
пріоритетних напрямків подолання негативних антропогенних чинників.

Першоджерело - Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції - (PDF, 2,54 Мб)