OCZR

Відкритий сайт громадських екологічних організацій Запорізької області. Діє з 2007 року на волонтерських засадах.

Форма входа

Ресурси

Статистика

Сегодня работали на сайте: NPO

Сейчас на сайте:

Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0

Статьи

Головна » Статті » Статьи » ЕКО просвіта [ Додати статтю ]

ШКІЛЬНИЙ ХІМІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ В КОНТЕКСТІ ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Хоменко Вікторія Олексіївна, вчитель хімії

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3, м. Кіровоград

Дитяча екологічна громадська організація «ФЛОРА»

Хімія – експериментально-теоретична наука, тому при вивченні її основ
важливу роль відіграє хімічний експеримент – складова частина навчально-
виховного процесу. Хімічний експеримент – джерело знань про хімічні
речовини і їх перетворення, що дозволяє зацікавити учнів хімічною наукою,
сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів, розвиває вміння
застосовувати теоретичні знання на практиці.

Питанням шкільного хімічного експерименту в умовах реформування
навчально-виховного процесу присвячена значна низка наукових праць вчених
Беспалова П.І., Буринської Н.М., Вивюрського В.Я., Грабового А.К.,
Дорофеєва М.В., Черткова І.Н., Злотникова Е.Г., Мартиненко Б.В. та ін., у яких
розглядаються актуальні проблеми організації і проведення різних форм
навчального експерименту як невід’ємної частини словесно-наочно-практичних
методів навчання хімії; висвітлюються основні завдання та функції.

Якщо ж під час навчання учень не отримує необхідних практичних знань,
якщо почуте від учителя він не може перевірити, то користь від отриманої ним
інформації майже мізерна. Учитель може знати свій предмет на відмінно, може
навіть уміти пояснити... Але коли це фізика, хімія, біологія, фізкультура тощо,
то геніальність учителя не варта і гривні без практичної перевірки учнями
почутого. Коли ми говоримо учню, що лід при температурі нуль градусів
топиться, то треба взяти лід і помістити його у відповідні умови, щоб довести
істину сказаного. Тобто в усьому необхідна практика, як кажуть у народі:
"Краще один раз побачити, ніж сотні разів почути".

Однак оснащення кабінету хімії залишає бажати кращого. Щоразу, як крик
душі, звучать слова вчителів з різних куточків України на різноманітних
форумах та сайтах про неукомплектованість кабінетів, відсутність лабораторій,
лаборантів і реактивів. На даному етапі проблема поповнення набору реактивів
в школах – це проблема самих учителів. Якщо реактиви і наявні, то в більшості
випадків ще радянського виробництва. Так, ми змушені були звернутись до
МНС і майже повністю ліквідувати запаси реактивів, оскільки не можна
користуватись кислотами 1972 р. випуску і натрієм з проіржавілих циліндрів.
Наразі дуже гостро стоїть проблема з наявними реактивами та ліцензіями на ці
реактиви, оскільки вони, як правило придбані самими вчителями або надані
батьками учнів (індикатори з салону краси, кислоти з підприємств).

До того ж, для проведення робіт, що супроводжуються виділенням
шкідливих газів і парів, кабінет (лабораторію) хімії та лаборантську необхідно
забезпечити витяжними шафами відповідно до ГОСТ 22360-86 «Шафи
демонстраційні витяжні. Типи і функціональні розміри» та під час проведення
практичних занять у кабінеті хімії всі учні повинні бути безкоштовно


забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту (халатами,
гумовими рукавицями) за нормами, що передбачені для працівників хімічних
лабораторій відповідно до ДНАОП 0.00-4,26-96 «Положення про порядок
забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими
засобами індивідуального захисту» і ДНАОП 0.05-3.03-81 «Типові галузеві
норми безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту робітникам і службовцям різних професій та посад
усіх галузей народного господарства і окремих виробництв». Для більшості
шкіл це нездійсненна розкіш.

За такого становища найбільш практично можливим стає демонстраційний
хімічний експеримент, і особливо з застосуванням мікрометоду, який
проводить учитель перед усім класом, що сприяє формуванню в учнів
теоретичних понять, унаочнює хімічні явища, забезпечує безпосереднє
сприймання властивостей речовин.

Однак практична робота все ж таки залишається незмінним атрибутом
навчально-виховного процесу хімії. Отже, стоїть проблема як проводити
практичні роботи за відсутності реактивів? Одним із шляхів вирішення цієї
проблеми є оптимізація навчальної програми з курсу хімії. Наприклад, зараз з
програми вилучена практична робота 7 класу «Добування кисню розкладом
КMnO4», адже для її проведення використовують важкодоступну (на даний
момент) і не зовсім безпечну речовину. Можна проводити такі практичні
роботи, при виконанні яких не потрібно використовувати шкідливі токсичні
речовини. Прикладом є практична робота в 11 класі «Видалення забруднень із
поверхні тканин». Аналогічними є практичні роботи: № 2 «Ознайомлення з
інструкціями з використання окремих хімічних речовин як медичних препаратів,
засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки»; № 3 «Визначення
наявності білків, жирів, вуглеводів у їжі» (біологія 10 клас). Дуже гарно було б
перенести їх і в курс хімії. Наприклад, в нашій школі діє гурток «Ми в світі
хімії», де є заняття присвячені складу і правильному використанню
медикаментів, побутових хімікатів; ведеться усний журнал «Продукти, які ми
їмо», під час якого відбувається аналіз харчових продуктів, вміст біологічних
добавок та аналіз їх Е-кодів (подібні практичні роботи наявні в курсі хімії, але
лише гуманітарного профілю). Ці заняття проходять надзвичайно успішно,
школярі відвідують їх з інтересом, однак вони не мають системного характеру, і
проводяться як позакласна робота. То чому б, не вилучити з програми частину
практичних і лабораторних робіт, які потребують токсичних, і часто
недоступних реактивів та є нецікавими і складними для сприйняття учнями із
знаннями середнього і низького рівнів, і як правило не мають практичного
застосування.

Одним з варіантів відмови від хімічного експерименту з використанням
токсичних хімічних речовин і відсутності відповідних умов для його
проведення є використання комп’ютерних демонстрацій та комп’ютерних
практичних робіт. На даний момент у всесвітній мережі Internet є достатньо
ресурсів для цього, і більшість сучасних вчителів широко використовують їх у 
своїй практиці, однак вони теж мають ряд недоліків: по-перше – 
невідповідність новій програмі і по-друге – більшість з них російськомовні.

Таким чином, шкільний хімічний експеримент – це багатокомпонентна,
багатофункціональна педагогічна система, що пов’язує між собою діяльність
учителя та учнів, навчальний матеріал, методи, мету і завдання навчання.
Учителі повинні досконало володіти новими методиками проведення хімічних
дослідів, приладами та обладнаннями, які б цілком задовольняли вимогам
науковості, наочності, надійності, доступності, точності, економічності,

екологічності та безпеки.

Першоджерело - Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції - (PDF, 2,54 Мб)

Категорія: ЕКО просвіта | Додав: NPO (23.09.2011) | Автор: Хоменко Вікторія Олексіївна
Переглядів: 1845 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *:

ФБ

Поиск

Категории раздела

Вихід з кризи [46]
ЕКО просвіта [140]
Здоров"я [8]
Как сохранить и умножить своё здоровье
Світ тварин [10]
Друковані ЗМІ [4]
Приглашаем к обсуждению!
Автори Мрії [10]

Новые комменты

Теги сайта

Запоріжжя екологізація Экообразование енергоефективність круглый стол безпритульні тварини Республіка Мрія екологічна освіта Татьяна Столяренко ПЗФ Мінприроди громрада конференции экологическое воспитание загадка созидание МАМА-86 Зелений рух Запоріжжя Запоріжсталь електронні відходи МАМА-86-Запоріжжя Громадська рада хімічні токсиканти Хортица Зелена країна Запорожье Вестник Мечты конкурс хімічна освіта Республика Мечта Экология співпраця понимание сталий розвиток екологічна політика ЗНУ ГМО экологическое образование ЗРЗ хімічна безпека
javascript://